Skip to main content

TEXT 6

TEXT 6

Texte

Текст

tatra sattvaṁ nirmalatvāt
prakāśakam anāmayam
sukha-saṅgena badhnāti
jñāna-saṅgena cānagha
татра саттвам̇ нірмалатва̄т
прака̄ш́акам ана̄майам
сукга-сан̇ґена бадгна̄ті
джн̃а̄на-сан̇ґена ча̄наґга

Synonyms

Послівний переклад

tatra: là; sattvam: la vertu; nirmalatvāt: le plus pur de la création matérielle; prakāśakam: illuminant; anāmayam: sans réaction pécheresse; sukha: avec le bonheur; saṅgena: par le contact; badhnāti: conditionne; jñāna: avec la connaissance; saṅgena: par le contact; ca: aussi; anagha: ô toi qui es sans péché.

татра—там; саттвамґун̣а благочестя; нірмалатва̄т—бувши найчистішим в матеріальному світі; прака̄ш́акам—той, що сяє; ана̄майам—позбавлений будь-яких гріховних наслідків; сукга—щастя; сан̇ґена—путами; бадгна̄ті—обумовлює; джн̃а̄на—знання; сан̇ґена—путами; ча—також; анаґга—о безгрішний.

Translation

Переклад

Ô toi qui es sans péché, sache que la vertu, le plus pur des guṇas, illumine l’être et l’affranchit des suites de tous ses actes coupables. Sous son influence, il s’attache au bonheur et à la connaissance.

О безгрішний, ґун̣а благочестя, що чистіша проти інших, просвітлює і звільняє від наслідків усіх гріхів. Тих, хто перебуває під впливом цієї ґун̣и, обумовлює відчуття щастя та знання.

Purport

Коментар

Les êtres ne sont pas tous conditionnés de la même façon par la nature matérielle. Certains sont heureux, d’autres très actifs, et d’autres sans recours. Ces différents états psychologiques attestent de leur conditionnement. Ce chapitre explique les diverses manières dont les êtres sont conditionnés. L’homme conditionné par la vertu développera une sagesse supérieure à celle de l’homme dont le conditionnement est différent. Les souffrances de ce monde ne l’affecteront pas beaucoup et il sera enclin à progresser dans la voie de la connaissance matérielle. Le brāhmaṇa, en principe, en est l’exemple type. Si l’homme influencé par la vertu éprouve un sentiment de bonheur, c’est parce qu’il a conscience d’être plus ou moins affranchi des conséquences de ses actes coupables. Les Écritures védiques confirment en outre que la vertu se caractérise par le fait qu’elle permet d’obtenir une connaissance plus approfondie et qu’elle génère un sens du bonheur plus fort.

Є різні види живих істот, яких обумовлює матеріальна природа; одні з них щасливі, інші дуже активні, треті безпорадні. Всі ці різновиди психологічних виявів є причинами обумовленого становища істот в природі. Яким чином вони по–різному стали обумовленими, з’ясовано в цій частині Бгаґавад-ґı̄ти. Спочатку розглядається ґун̣а благочестя. Розвиваючи в матеріальному світі ґун̣у благочестя, людина стає мудрішою від тих, хто обумовлений по-іншому. На людину в ґун̣і благочестя менше впливають матеріальні злигодні, і вона свідомо розвиває матеріальні знання. Бра̄хман̣и, як вважають, перебувають у ґун̣і благочестя, представляють цей тип. Відчуття щастя в ґун̣і благочестя існує завдяки тому, що в цій ґун̣і людина більш-менш вільна від наслідків гріховних вчинків. І справді, у ведичній літературі сказано, що ґун̣а благочестя означає більше знання і більше щастя.

Toutefois, l’être vertueux aura tendance à se considérer avancé dans la connaissance et donc supérieur à autrui – ce qui constitue en soi une forme de conditionnement. Ainsi des philosophes et hommes de science qui sont tous très fiers de leur savoir. Et du fait que leurs conditions d’existence généralement s’améliorent, ils ressentent ce bonheur matériel dont nous avons parlé. C’est ce sentiment de bonheur profond dans la vie conditionnée qui les attache, par le biais de la vertu, à l’existence matérielle. Ils sont donc attirés par les actes que génère ce guṇa. Néanmoins, tant que durera cet attrait, ils devront revêtir de nouveaux corps matériels. Il est donc peu probable qu’ils puissent obtenir la libération ou atteindre le monde spirituel. Vie après vie, ils seront philosophe, homme de science ou poète, mais ils seront toujours confrontés aux affres de la naissance et de la mort. Illusionnés par l’énergie matérielle, ils continueront toutefois de croire qu’une telle existence est agréable.

Але проблема полягає в тому, що коли людина перебуває в ґун̣і благочестя, вона звикає, завдяки своїм знанням, відчувати власну перевагу над іншими. Так вона стає обумовленою. Прикладом цього є вчені та філософи; кожен з них пишається своїми знаннями, а з того, що взагалі вони схильні покращувати умови свого життя, випливає почуття своєрідного матеріального щастя. Це почуття щастя, що наростає в обумовленому житті, зв’язує їх ґун̣ою благочестя матеріальної природи. Діяльність у ґун̣і благочестя приваблює їх, і доки існує така схильність, вони змушені приймати певний тип тіла в межах ґун̣ природи. Таким чином, вони втрачають саму можливість звільнитися або перейти в духовний світ. Знову й знову жива істота може народжуватись філософом, вченим або поетом, щоб знову заплутуватись у тих же самих невигідних умовах народження та смерті. Але, перебуваючи під впливом ілюзії матеріальної енерґії, людина вважає подібне життя приємним.