TEXT 19
TEXT 19
Tekst
Текст
jñānavān māṁ prapadyate
vāsudevaḥ sarvam iti
sa mahātmā su-durlabhaḥ
джн̃а̄нава̄н ма̄м̇ прападйате
ва̄судевах̣ сарвам іті
са маха̄тма̄ су-дурлабгах̣
Synonyms
Послівний переклад
bahūnām — paljusid; janmanām — korduvaid sünde ja surmasid; ante — pärast; jñāna-vān — see, kes omab täielikke teadmisi; mām — Mulle; prapadyate — alistub; vāsudevaḥ — Jumala Isiksus, Kṛṣṇa; sarvam — kõik; iti — niiviisi; saḥ — see; mahā-ātmā — suur hing; su-durlabhaḥ — väga haruldane.
бахӯна̄м—багатьох; джанмана̄м—повторюваних народжень і смертей; анте — після; джн̃а̄на-ва̄н — наділений цілковитим знанням; ма̄м—Мені; прападйате—віддається; ва̄судевах̣—Бог-Особа, Кр̣шн̣а; сарвам—усе; іті—таким чином; сах̣—цей; маха̄-а̄тма̄—велика душа; су-дурлабгах̣—не часто зустрінеш.
Translation
Переклад
Pärast paljusid sünde ja surmasid alistub see, kes tõepoolest omab teadmisi, Minule, teades, et Mina olen kõikide põhjuste põhjus ja kõik eksisteeriv. Selline suur hing on väga haruldane.
Після багатьох народжень та смертей той, хто осяг усю глибину справжнього знання, віддається Мені, пізнавши Мене як причину всіх причин й усього сущого. Дуже рідкісною є така велика душа.
Purport
Коментар
Asudes pärast paljusid, paljusid sünde pühendunud teenimise juurde või transtsendentaalseid rituaale sooritama, võib elusolend jõuda puhta transtsendentaalse arusaamani, et vaimse teadvustamise lõplikuks eesmärgiks on Jumala Kõrgeim Isiksus. Vaimse teadvustamise alguses, kui inimene püüab loobuda materiaalsetest kiindumustest, kaldub ta teatud määral impersonalismi poole, kuid kõrgemalt arenenud inimene mõistab, et vaimses elus eksisteerivad tegevused ning et nendeks tegevusteks on pühendunud teenimine. Seda mõistes kiindub inimene Jumala Kõrgeimasse Isiksusse ja alistub Talle. Sellel hetkel mõistab ta, et Jumal Śrī Kṛṣṇa armulikkus on kõik, et Tema on kõikide põhjuste põhjus, ning et see materiaalne avaldumine ei ole Temast sõltumatu. Ta mõistab, et materiaalne maailm on vaid vaimse mitmekesisuse moonutatud peegeldus ning et kõik on seotud Kõigekõrgemaga, Jumal Kṛṣṇaga. Sedasi näeb ta kõike seoses Vāsudeva ehk Śrī Kṛṣṇaga. Saavutades sellise kõikehaarava nägemuse Vāsudevast, alistub inimene täielikult Kõigekõrgemale Jumalale, Śrī Kṛṣṇale, nähes selles kõrgeimat eesmärki. Selliseid Jumalale alistunud suuri hingi on võimalik kohata väga harva.
Якщо жива істота віддано служить Господеві або відправляє трансцендентні обряди, то після численних народжень вона справді може прийти до чистого трансцендентального знання, яке полягає в тому, що Верховний Бог-Особа — це кінцева мета духовного пізнання. На початку духовної реалізації, коли людина намагається позбутись прив’язаності до матеріального, в неї може виявитись деяка схильність до імперсоналізму, але в міру дальшого духовного поступу вона починає розуміти, що в духовному житті існує діяльність і що ця діяльність складає віддане служіння. Усвідомивши це, вона прив’язується до Верховного Бога-Особи і віддається Йому. Тоді вона може зрозуміти, що милість Господа Ш́рı̄ Кр̣шн̣и для неї є всім, що Він — причина всіх причин, і що матеріальне проявлення залежить від Нього. Вона усвідомлює, що матеріальний світ є спотворене відображення духовного розмаїття і що все в ньому пов’язано з Верховним Господом Кр̣шн̣ою. Й відтак Й відтак вона бачить зв’язок усього з Ва̄судевою, тобто із Ш́рı̄ Кр̣шн̣ою. Подібне бачення людини, коли Ва̄судева стає зримим для неї у всьому, прискорює її повну віддачу себе вищій меті, — Верховному Господеві Кр̣шн̣і. Такі сповнені відданості Кр̣шн̣і великі душі надзвичайно рідкісні.
Käesolevat värssi selgitatakse hästi „Śvetāśvatara Upaniṣadi" kolmandas peatükis (14. ja 15. värsis):
Цей вірш чудово пояснено в третій главі Ш́вета̄ш́ватара Упанішади (вірші 14 і 15):
sahasrākṣaḥ sahasra-pāt
sa bhūmiṁ viśvato vṛtvā-
tyātiṣṭhad daśāṅgulam
сахасра̄кшах̣ сахасра-па̄т
са бгӯмім̇ віш́вато вр̣тва̄-
тйа̄тішт̣гад даш́а̄н̇ґулам
yad bhūtaṁ yac ca bhavyam
utāmṛtatvasyeśāno
yad annenātirohati
йад бгӯтам̇ йач ча бгавйам
ута̄мр̣татвасйеш́а̄но
йад аннена̄тірохаті
„Chāndogya Upaniṣadis" (5.1.15) öeldakse: na vai vāco na cakṣūṁṣi na śrotrāṇi na manāṁsīty ācakṣate prāṇa iti evācakṣate prāṇo hy evaitāni sarvāṇi bhavanti. „Elusolendi kehas ei ole olulisim tegur ei kõne-, nägemis-, kuulmis- ega mõtlemisvõime. Kõikide tegevuste keskuseks on elu." Samamoodi on Jumal Vāsudeva, Jumala Kõrgeim Isiksus, Jumal Śrī Kṛṣṇa keskne elusolend kõiges. Kehal on võime rääkida, näha, kuulda, mõelda jne, kuid need võimed on tähtsusetud, kui neid ei kasutata seoses Kõigekõrgema Jumalaga. Ning kuna Vāsudeva on kõikeläbiv ning kõik on Vāsudeva, alistub täielikes teadmistes pühendunu Temale (vaata „Bhagavad-gītā" 7.17 ja 11.40).
«Господь Вішну має тисячі голів, тисячі очей і тисячі стіп. Охоплюючи весь усесвіт, Він виходить за його межі на десять пальців. Насправді, Він є весь усесвіт. Він є всім, що було, і всім, що буде. Він – володар безсмертя і правитель тих, хто живе за рахунок їжі». В Чга̄ндоґйа Упанішаді (5.1.15) сказано: на ваі ва̄чо на чакшӯм̇ші на ш́ротра̄н̣і на мана̄м̇сı̄тй а̄чакшате пра̄н̣а іті ева̄чакшате пра̄н̣о хй еваіта̄ні сарва̄н̣і бгаванті — «В цьому тілі головним чинником аж ніяк не є здатність говорити чи здатність бачити, слухати, думати тощо; життя — ось осередок усієї діяльності». Так само, Господь Ва̄судева, або Верховний Бог-Особа, Господь Ш́рı̄ Кр̣шн̣а, — Він вища реальна суть усього. В цьому тілі присутні сили, що дозволяють йому говорити, бачити, слухати, думати тощо. Але якщо не усвідомлювати їхній зв’язок із Верховним Господом, вони нічого не варті. А що Ва̄судева є всюдисущим, і все є Ва̄судевою, то відданий, сповнившись знання, вручає себе Йому (див. Бгаґавад-ґı̄ту 7.17 і 11.40).