TEXT 40
TEXT 40
Tekst
Текст
asyādhiṣṭhānam ucyate
etair vimohayaty eṣa
jñānam āvṛtya dehinam
асйа̄дгішт̣га̄нам учйате
етаір вімохайатй еша
джн̃а̄нам а̄вр̣тйа дехінам
Synonyms
Послівний переклад
indriyāṇi — meeled; manaḥ — mõistus; buddhiḥ — arukus; asya — selle iha; adhiṣṭhānam — pesitsuspaik; ucyate — nimetatakse; etaiḥ — kõigi nendega; vimohayati — ajab segadusse; eṣaḥ — see iha; jñānam — teadmised; āvṛtya — kattes; dehinam — kehastunu.
індрійа̄н̣і — чуття; манах̣ — розум; буддгіх̣ — інтелект; асйа — цієї хтивості; адгішт̣га̄нам—місце розташування; учйате—називають; етаіх̣—усіма цими; вімохайаті—вводить в оману; ешах̣—ця хтивість; джн̃а̄нам—знання; а̄вр̣тйа—покриваючи; дехінам—втіленого.
Translation
Переклад
Meeled, mõistus ja arukus on selle iha pesitsuspaigad. Nende läbi katab iha kinni elusolendi tegelikud teadmised ning ajab ta segadusse.
Чуття, розум й інтелект — пристановище хтивості. За їх допомогою хіть покриває істинне знання живої істоти і вводить її в оману.
Purport
Коментар
Vaenlane on hõivanud tingimustest sõltuva hinge kehas mitmed strateegilised positsioonid ning seepärast annab Kṛṣṇa meile teada, millistes paikades vaenlane end peidab, et see, kes soovib seda vaenlast alistada, teaks tema asukohta. Mõistus on meelte kõikide tegevuste koordineerijaks ning seepärast, kuuldes meelte ihaldusobjektidest, täitub mõistus tavaliselt kõikvõimalike mõtetega võimalikest meelelistest naudingutest. Selle tulemusena muutuvad mõistus ja meeled iha pesitsuspaikadeks ning seejärel saab arukusest sellistele ihadele järeleandmise keskus. Arukus on aga vaimse hinge lähim naaber. Iha poolt vallutatud arukus sunnib vaimset hinge võtma omaks vale ego ja samastama end mateeriaga ning seeläbi mõistuse ja meeltega. Vaimne hing satub sõltuvusse materiaalsetest meelelistest naudingutest ning peab neid ekslikult tõeliseks õnneks. Seda, kuidas vaimne hing samastab end ekslikult mateeriaga, selgitatakse väga hästi „Śrīmad- Bhāgavatamis" (10.84.13):
Ворог захопив різноманітні стратегічні позиції в тілі обумовленої душі і Господь Кр̣шн̣а вказує на ці місця, щоб той, хто бажає перемогти ворога, знав, де його шукати. Розум є осереддя всієї чуттєвої діяльності, і, коли ми чуємо про чуттєві об’єкти, розум звичайно починають переповнювати думки про почуттєві насолоди, і в результаті розум й чуття стають вмістилищем хтивості. Потім інтелект перетворюється на столицю цих хтивих нахилів. Інтелект є найближчим сусідою душі. Інтелект, який охопила хтивість, змушує душу підпадати під вплив оманного его й ототожнювати себе з матерією й, таким чином, з розумом і чуттями. Душу вабить до матеріальних чуттєвих насолод, які вона помилково вважає за істинне щастя. Це оманне ототожнення душі з матерією чудово описано в Шрı̄мад-Бга̄ґаватам (10.84.13):
sva-dhīḥ kalatrādiṣu bhauma ijya-dhīḥ
yat-tīrtha-buddhiḥ salile na karhicij
janeṣv abhijñeṣu sa eva go-kharaḥ
сва-дгı̄х̣ калатра̄дішу бгаума іджйа-дгı̄х̣
йат-тı̄ртга-буддгіх̣ саліле на кархічідж
джанешв абгіджн̃ешу са ева ґо-кгарах̣
„Inimene, kes samastab end oma kolmest elemendist koosneva materiaalse kehaga, kes peab oma keha järglasi enese sugulasteks, kes kummardab oma sünnimaad ning kes läheb pühadesse palverännakupaikadesse lihtsalt suplema selle asemel, et kohtuda sealsete transtsendentaalseid teadmisi omavate isiksustega, on võrdväärne eesli või lehmaga."
«Людина, яка ототожнює тіло, що створене з трьох елементів, зі своєю сутністю, яка вважає бічні продукти тіла за своїх родичів, а землю, на якій народилась, гідною поклоніння, яка відвідує місця прощ, аби просто здійснити омовіння, а не для того, щоб зустрітись там з людьми, наділеними трансцендентальним знанням, — така людина не краща за корову чи віслюка».