Skip to main content

TEXT 1

TEXT 1

Tekst

Текст

arjuna uvāca
sannyāsasya mahā-bāho
tattvam icchāmi veditum
tyāgasya ca hṛṣīkeśa
pṛthak keśi-niṣūdana
арджуна ува̄ча
саннйа̄сасйа маха̄-ба̄хо
таттвам іччга̄мі ведітум
тйа̄ґасйа ча хр̣шı̄кеш́а
пр̣тгак кеш́і-нішӯдана

Synonyms

Послівний переклад

arjunaḥ uvāca — Arjuna ütles; sannyāsasya — loobumuse; mahā-bāho — oo, tugevakäeline; tattvam — tõde; icchāmi — ma soovin; veditum — mõista; tyāgasya — loobumuse; ca — samuti; hṛṣīkeśa — oo, meelte valitseja; pṛthak — erinevalt; keśi-niṣūdana — oo, deemon Keśī tapja.

арджунах̣ ува̄ча—Арджуна сказав; саннйасасйа—відречення; маха̄-ба̄хо—о міцнорукий; таттвам—істину; іччга̄мі—я бажаю; ведітум—зрозуміти; тйа̄ґасйа—зречення; ча—також; хр̣шı̄кеш́а— володар чуттів; пр̣тгак—окремо; кеш́і-нішӯдана—убивця демона Кеш́ı̄.

Translation

Переклад

Arjuna ütles: Oo, tugevakäeline deemon Keśī tapja, oo, meelte valitseja, ma soovin mõista loobumuse [tyāga] ja loobumusliku elukorralduse [sannyāsa] eesmärki.

Арджуна сказав: О могутньорукий, я хочу зрозуміти мету відречення (тйа̄ґа) й життя у відреченні (саннйа̄са), о вбивцю демона Кеш́ı̄, Владико чуттів.

Purport

Коментар

Tegelikult lõpeb „Bhagavad-gītā" seitsmeteistkümnenda peatükiga. Käesolev, kaheksateistkümnes peatükk on vaid kokkuvõttev lisa eespool arutatud teemadele. Igas „Bhagavad-gītā" peatükis rõhutab Jumal Kṛṣṇa, et elu lõplik eesmärk on Jumala Kõrgeima Isiksuse pühendunud teenimine. Kaheksateistkümnendas peatükis kirjeldatakse sedasama lühidalt kui kõige salajasemat teadmiste teed. Esimeses kuues peatükis rõhutati pühendunud teenimist: yoginām api sarveṣām... „Kõikidest joogidest ja transtsendentalistidest on kõrgeim see, kes mõtleb alati Minust eneses." Järgnenud kuues peatükis arutleti puhta pühendunud teenimise, selle olemuse ja tegevuste üle. Viimases kuues peatükis räägitakse teadmistest, loobumusest, materiaalsetest ja transtsendentaalsetest tegevustest ning pühendunud teenimisest. Järeldusena on öeldud, et kõik tegevused tuleks siduda Kõigekõrgema Jumalaga, kes on esindatud sõnades oṁ tat sat, mis viitavad Kõrgeimale Isikule Viṣṇule. „Bhagavad-gītā" kolmandas osas on selgelt öeldud, et elu lõplikuks eesmärgiks on pühendunud teenimine ja ei midagi muud. Seda kinnitavad nii minevikus elanud ācāryad kui ka „Brahma- sūtra" ehk „Vedānta-sūtra". Mõningad impersonalistid peavad ennast „Vedānta-sūtra" ainuõigeteks selgitajateks, kuid tegelikult on „Vedānta- sūtra" mõeldud pühendunud teenimise mõistmiseks, sest Jumal Ise on „Vedānta-sūtra" kokkupanijaks ja tundjaks. Seda kirjeldatakse viieteistkümnendas peatükis. Iga pühakirja ja iga „Veda" eesmärgiks on õpetada inimestele Jumala pühendunud teenimist – nii öeldakse „Bhagavad-gītās".

ПОЯСНЕННЯ: Бгаґавад-ґı̄та̄, власне, закінчується сімнадцятою главою. Вісімнадцята глава є оглядом тем, про які йшлось в попередніх главах Бгаґавад-ґı̄ти. В кожній главі Господь Кр̣шн̣а підкреслює, що віддане служіння Верховному Богові-Особі є вища мета життя. Це ж саме підсумовується в вісімнадцятій главі, де віддане служіння визначається як найбільш сокровенний шлях пізнання. В перших шести главах відданому служінню приділена особлива увага: йоґіна̄м апі сарвеша̄м... — «з усіх йоґів-трансценденталістів той, хто постійно думає про Мене в своєму серці, є найкращим». В дальших шести главах обговорювалось чисте віддане служіння, його природа та пов’язана з ним діяльність. В останніх шести главах було описано знання, відречення, діяльність матеріальної природи і природи трансцендентної, а також віддане служіння Господеві. Було зроблено висновок, що всі дії слід виконувати во ім’я Верховного Господа, який представлений словами ом̇ тат сат, що вказують на Вішн̣у, Верховну особистість. У третій частині Бгаґавад-ґı̄ти було показано із наведенням цитат, що належать а̄ча̄рйам минулого, а також із Брахма-сӯтри або Веда̄нта-сӯтри, що лише віддане служіння Господу є вищою метою життя. Деякі імперсоналісти вважають, що лише їм доступне розуміння Веданта̄-сӯтри. Насправді ж Веда̄нта-сӯтра призначена для зрозуміння відданого служіння, тому що Сам Господь склав її, а Він є вищим знавцем Веданта-сӯтри. Про це йшла мова в п’ятнадцятій главі. Кожна ш́а̄стра, кожна Веда підкреслює, що метою є віддане служіння. І це пояснюється в Бгаґавад-ґı̄ті.

Nii nagu teises peatükis anti ülevaade kõikidest „Bhagavad-gītā" teemadest, on käesolev, kaheksateistkümnes peatükk kokkuvõte kõikidest „Bhagavad-gītās" antud juhendustest. Siin öeldakse, et elu eesmärk on jõuda loobumuste läbi transtsendentaalsele tasandile, kõrgemale kõikidest materiaalse looduse guṇadest. Arjuna tahab, et Kṛṣṇa selgitaks talle kahte „Bhagavad-gītās" käsitletud teemat: loobumust (tyāga) ja loobumuslikku elukorraldust (sannyāsa). Seetõttu küsib ta nende kahe sõna tähendust.

У другій главі було зроблено стислий огляд усього змісту Бгаґавад-ґı̄ти, тепер же, у вісімнадцятій главі, підсумовуються всі її настанови. Тут сказано, що метою життя є відречення і досягнення становища трансцендентного стосовно трьох ґун̣ матеріальної природи. Арджуна хоче з’ясувати для себе два важливі питання Бгаґавад-ґı̄ти: що таке відречення (тйа̄ґа) і життя у відреченні (саннйа̄са). Тому він і запитує Кр̣шн̣у про значення цих слів.

Tähelepanuväärsed on käesolevas värsis ka kasutatud nimed, millega Arjuna Kṛṣṇa poole pöördub: Hṛṣīkeśa ja Keśi-niṣūdana. Hṛṣīkeśa on Kṛṣṇa, kõikide meelte valitseja, kes võib alati aidata meil saavutada mõistuses selgust. Arjuna palub Kṛṣṇal kõik arutatu kokku võtta nii, et ta võiks saavutada meelerahu. Tal on ikkagi veel mõningad kahtlused, ent kahtlusi võrreldakse deemonitega. Seepärast nimetab Arjuna Kṛṣṇat Keśi- niṣūdanaks. Keśi oli üks hirmuäratavamaid deemoneid, kelle Jumal tappis, ning nüüd palub Arjuna, et Kṛṣṇa tapaks tema kahtluste deemoni.

У даному вірші досить важливими є два слова, що служать зверненням до Верховного Господа: «Хр̣шı̄кеш́а» і «Кеш́і-нішӯдана». Хр̣шı̄кеш́а — це Кр̣шн̣а, Володар чуттів, який завжди готовий допомогти нам внести ясність у наш розум. Арджуна просить Кр̣шн̣у узагальнити всю інформацію таким чином, щоб його розум зміг остаточно зосередитись і залишатись врівноваженим. Однак деякі сумніви все ж таки не покидають його, а сумніви завжди схожі на демонів. Тому, звертаючись до Кр̣шн̣и, він вживає слово «Кеш́і- нішӯдана». Господь убив Кеш́і, одного з найжахливіших демонів, і тепер Арджуна хоче, щоб Кр̣шн̣а знищив також і демона сумніву.