Як з’ясовано в п’ятнадцятій главі, всі рекомендації Вед призначено на те, щоб пізнати Кр̣шн̣у. Той, хто пізнає Верховного Господа за допомогою Бгаґавад-ґı̄ти й утвердивсь у свідомості Кр̣шн̣и, присвятивши себе відданому служінню Господеві, той досяг вищої досконалості в знанні, яке дає ведична література. Господь Чаітанйа Маха̄прабгу зробив цей шлях надзвичайно легким: Він попросив людей лише повторювати маха̄-мантру Харе Кр̣шн̣а, Харе Кр̣шн̣а, Кр̣шн̣а Кр̣шн̣а, Харе Харе / Харе Ра̄ма, Харе Ра̄ма, Ра̄ма Ра̄ма, Харе Харе, вподобати віддане служіння Господу й споживати рештки їжі, запропонованої Кр̣шн̣і. Людину, яка безпосередньо присвятила себе різноманітній діяльності у відданому служінні, слід вважати за знавця всієї ведичної літератури. Вона вже досягла досконалого знання. Звичайно, пересічні люди, що не перебувають в свідомості Кр̣шн̣и й не служать Йому з відданістю, в своїх учинках повинні керуватись приписами Вед, які вказують, що необхідно робити і що є забороненим. Необхідно виконувати ці вказівки без зайвих міркувань, що і називають дотримуванням засад ш́а̄стр. Ш́а̄стри не мають чотирьох головних вад, притаманних обумовленим душам. Чуття людей недосконалі, вони схильні обманювати, неминуче припускаються помилок й підпадають під вплив ілюзії. Чотири вади, притаманні обумовленому життю, позбавляють людину права встановлювати норми і принципи. Всі великі святі, а̄ча̄рйі й маха̄тми визнають непорушними настанови, викладені в ш́а̄страх, бо самі ш́а̄стри перебувають вище будь-яких недоліків.

В Індії є чимало напрямків духовного пізнання. В основному, всіх людей, що намагаються пізнати істину, поділяють на два класи: імперсоналістів та персоналістів. І ті й інші живуть, керуючись ведичними засадами. Не дотримуючись принципів, встановлених ш́а̄страми, неможливо піднятись до рівня досконалості. Отже, якщо хтось справді починає розуміти мету ш́а̄стр, це означає, що йому дуже поталанило в житті.

Причина занепаду людського суспільства полягає в тому, що люди нехтують першоджерелами, в яких змальовано шлях до усвідомлення Верховного Бога-Особи, і це найгірша образа, на яку тільки здатна людина. Тому ма̄йа̄, або матеріальна енерґія Верховного Бога-Особи, постійно завдає нам страждань трьох різновидів. Ма̄йу складають три ґун̣и матеріальної природи. Людині треба піднятись хоча б до ґун̣и благочестя, щоб їй відкрився шлях до усвідомлення Верховного Бога-Особи. В протилежнім випадку вона залишатиметься в ґун̣ах невігластва й пристрасті, які є причинами демонічного життя. Ті, хто перебуває в цих ґун̣ах, із зневагою ставляться до ш́а̄стр, святих і викривляють правильний шлях до розуміння Верховного Бога-Особи. Вони не коряться вказівкам духовного вчителя і нехтують настановами Вед. Слухаючи про велич відданого служіння Господу, вони залишаються байдужими. Такі люди винаходять власні способи духовного розвитку. В цьому полягають деякі з недоліків людського суспільства, які зумовлюють демонічний рівень життя. Однак, якщо людина сприймає вказівки істинного духовного вчителя, здатного вивести її на шлях поступу до вищої мети, то життя її стає успішним.