TEXT 4
TEXT 4
Tekst
Текст
mūrtayaḥ sambhavanti yāḥ
tāsāṁ brahma mahad yonir
ahaṁ bīja-pradaḥ pitā
мӯртайах̣ самбгаванті йа̄х̣
та̄са̄м̇ брахма махад йонір
ахам̇ бı̄джа-прадах̣ піта̄
Synonyms
Послівний переклад
sarva-yoniṣu — kõikides eksistentsi liikides; kaunteya — oo, Kuntī poeg; mūrtayaḥ — vormid; sambhavanti — nad avalduvad; yāḥ — mis; tāsām — kõikide nende; brahma — kõrgeim; mahat yoniḥ — mateeriasse sündimise algpõhjus; aham — Mina; bīja-pradaḥ — seemne andev; pitā — isa.
сарва-йонішу—усі види життя; каунтейа—син Кунтı̄; мӯртайах̣—форми; самбгаванті—з’являються; йа̄х̣—які; та̄са̄м—усіх їх; брахма—верховний; махат йоніх̣—джерело народження в матеріальній субстанції; ахам—Я; бı̄джа-прадах̣—той, хто дає сім’я; піта̄—батько.
Translation
Переклад
Oo, Kuntī poeg, tuleb mõista, et sellesse materiaalsesse loodusesse sündimine on teinud võimalikuks kõikide eluvormide olemasolu, ning et Mina olen nende kõigi isa, kes annab seemne.
Слід зрозуміти, що всі види життя, о сину Кунтı̄, породжує лоно матеріальної природи, і що Я — батько, який дає сім’я.
Purport
Коментар
Selles värsis öeldakse selgelt, et Jumala Kõrgeim Isiksus, Kṛṣṇa on kõikide elusolendite algne isa. Elusolendid on sündinud materiaalse ja vaimse looduse ühenduses ning nad elavad lisaks sellele planeedile ka kõikidel teistel planeetidel, isegi materiaalse maailma kõrgeimal planeedil, kus elab Brahmā. Elusolendeid on kõikjal: maa sees, vees ja tules. Nende avaldumine on toimunud tänu nende emale, materiaalsele loodusele, kellele Kṛṣṇa on andnud Oma seemne. Seega eostub materiaalne maailm elusolenditega, kes loomise hetkel avalduvad erinevates vormides vastavalt nende varasematele tegudele.
У цьому вірші пояснюється, що Верховний Бог-Особа, Кр̣шн̣а, є первинним батьком усіх живих істот. Живі істоти — це поєднання духовної й матеріальної природи. Такі істоти живуть не тільки на цій планеті, але також на всіх інших планетах, аж до самої вищої, де мешкає Брахма̄. Скрізь є живі істоти: в землі, в воді, у вогні. Всі вони з’являються з лона матері, матеріальної природи, яку запліднює сім’я Кр̣шн̣и. Зміст вірша в тому, що живих істот зачато в матеріальному світі й вони виходять з нього в момент творення в різноманітних формах, згідно зі своїми колишніми вчинками.