TEXT 5
TEXT 5
Tekst
Текст
chandobhir vividhaiḥ pṛthak
brahma-sūtra-padaiś caiva
hetumadbhir viniścitaiḥ
чгандобгір вівідгаіх̣ пр̣тгак
брахма-сӯтра-падаіш́ чаіва
хетумадбгір вініш́чітаіх̣
Synonyms
Послівний переклад
ṛṣibhiḥ — suurte tarkade poolt; bahudhā — mitmel moel; gītam — kirjeldatud; chandobhiḥ — vedalike hümnide poolt; vividhaiḥ — erinevate; pṛthak — mitmel moel; brahma-sūtra — „Vedānta-sūtra"; padaiḥ — aforismidega; ca — samuti; eva — kindlasti; hetu-madbhiḥ — põhjuse ja tulemusega; viniścitaiḥ — kindla.
р̣шібгіх̣—освіченими мудрецями; бахудга̄—багатьма шляхами; ґı̄там—описано; чгандобгіх̣—ведичними гімнами; вівідгаіх̣—різними; пр̣тгак—по-різному; брахма-сӯтра—Веда̄нти; падаіх̣—афоризмами; ча—також; ева—неодмінно; хету-мадбгіх̣—з причиною й наслідком; вініш́чітаіх̣—докладними.
Translation
Переклад
Paljud targad on selgitanud neid teadmisi tegevusväljast ja selle tundjast erinevates vedalikes kirjutistes. Koos põhjuste ja tulemuste vaheliste seoste selgitusega on sellel teemal eriti üksikasjalikult kõneldud „Vedānta-sūtras".
Багато мудреців в різних ведичних писаннях описали знання про поле діяльності і того, хто знає діяльність. У найбільш цілісному вигляді його представляє Веда̄нта-сӯтра з вичерпним поясненням причин і наслідків.
Purport
Коментар
Jumala Kõrgeim Isiksus, Kṛṣṇa on kõrgeim autoriteet, selgitamaks neid teadmisi. Õpetlased ning tunnustatud autoriteedid viitavad alati varasematele autoriteetidele ning seepärast selgitab ka Kṛṣṇa enim vaidlust tekitanud küsimust hinge ja Ülihinge üheaegsest samasusest ja erinevusest, viidates „Vedānta-sūtrale", mida peetakse autoriteetseks pühakirjaks. Esmalt ütleb Ta: „Sedasi kinnitavad paljud targad." Selline tark on lisaks Temale näiteks Vyāsadeva, „Vedānta-sūtra" autor. „Vedānta-sūtras" selgitatakse erinevusi hinge ja Ülihinge vahel äärmiselt üksikasjalikult. Vyāsadeva isa Parāśara on samuti suur tark, kes kirjutab oma religioonist kõnelevates raamatutes: ahaṁ tvaṁ ca tathānye... – „Meie – sina, mina ning paljud teised erinevad elusolendid – oleme kõik transtsendentaalsed, ehkki me viibime materiaalsetes kehades. Hetkel oleme me langenud vastavalt oma karmale materiaalse looduse kolme guṇa mõju alla. Mõned meist on kõrgemal, mõned madalamal tasandil. Kõrgemad ja madalamad guṇad eksisteerivad tänu teadmatusele ning need avalduvad lõputu hulga erinevate elusolenditena. Kuid Ülihing, kes on eksimatu, on transtsendentaalne materiaalse looduse kolme guṇa suhtes, jäädes nende saastavast mõjust alati puhtaks." Ka algsetes „Vedades", eriti „Kaṭha Upaniṣadis", eristatakse hinge, Ülihinge ja keha. Seda seika on selgitanud paljud suured targad, kellest olulisimaks peetakse Parāśarat.
Верховний Бог-Особа, Кр̣шн̣а, — найвищий авторитет з цього знання. Але, за звичаєм, обізнані вчені й визнані авторитети завжди посилаються на своїх попередників. Кр̣шн̣а пояснює це надзвичайно суперечливе питання про двоїстість та неподільність індивідуальної душі й Наддуші, посилаючись на святі писання, на авторитет Веда̄нти. Спочатку Він каже, що це сходиться з думкою багатьох мудреців. Щодо мудреців, то окрім Нього Самого, Вйа̄садева, автор Веда̄нта-сӯтри, є великий мудрець, і у Веда̄нта-сӯтрі він чудово з’ясував природу двоїстості. Батько Вйа̄садеви, Пара̄ш́ара, також великий мудрець, і він писав у своїх книгах з релігії: ахам твам̇ ча татга̄нйе... — „Ми — ти, я й різноманітні інші живі істоти — трансцендентні, хоча й перебуваємо в матеріальних тілах. Тепер на нас впливають, згідно з нашою кармою, три ґун̣и матеріальної природи. Тому дехто перебуває на вищому рівні, дехто — в нижчій природі. Вища та нижча природи існують внаслідок невігластва й проявляються в незчисленній множині живих істот. Але Наддуша трансцендентна, бо вона непохибна й не опоганена трьома ґун̣ами матеріальної природи». Таке розмежування душі, Наддуші й тіла проведено і в первісних Ведах, особливо в Кат̣га Упанішаді. Багато великих мудреців пояснювали це, Пара̄ш́ару ж вважають головним серед них.
Sõna chandobhiḥ tähistab erinevaid vedaliku kirjanduse teoseid. Näiteks „Taittirīya Upaniṣad", mis on üks „Yajur Veda" alajaotustest, kirjeldab loodust, elusolendit ja Jumala Kõrgeimat Isiksust.
Слово чгандобгіх̣ стосується різної ведичної літератури. Наприклад, Таіттірı̄йа Упанішада, яка є відгалуженням Йаджур Веди, описує природу, живу істоту й Верховного Бога-Особу.
Nagu eespool öeldud, on kṣetra tegevusväli ja kṣetra-jña selle tundja. Kṣetra-jñasid on kaks: individuaalne elusolend ning kõrgeim elusolend. „Taittirīya Upaniṣadis" (2.5) öeldakse: brahma pucchaṁ pratiṣṭhā. Üks Kõigekõrgema Jumala energia avaldumistest on anna-maya, mis tähendab sõltuvust toidust oma eksistentsi säilitamiseks. See on Kõigekõrgema materialistlik teadvustamine. Anna-maya järel võib elusolend jõuda prāṇa- maya tasandile. See tähendab, et pärast Kõrgeima Absoluutse Tõe teadvustamist toidus võib elusolend teadvustada Absoluutse Tõe kohalolekut ka elu tunnustes või erinevates eluvormides. Jñāna-maya tasandil areneb Absoluutse Tõe teadvustamine elu tunnuste mõistmisest mõtlemiseks, tundmiseks ning soovimiseks. Sellele järgneb Brahmani teadvustamine (vijñāna-maya tasand). Sellel tasandil mõistab elusolend, et ta seisab lahus oma mõistusest ja elu tunnustest. Järgnev ning ühtlasi kõrgeim tasand on ānanda-maya. Siis teadvustab inimene oma õndsust täis olemust. Brahmani teadvustamises on seega viis astet, mis üheskoos kannavad nimetust brahma puccham. Neist viiest hõlmavad esimesed kolm – anna-maya, prāṇa-maya ja jñāna-maya – elusolendite erinevaid tegevusvälju. Kõigist neist tegevusväljadest kõrgemalseisev on aga Kõigekõrgem Jumal, keda nimetatakse ānanda-mayaks. Ka „Vedānta-sūtras" kirjeldatakse Kõigekõrgemat sõnadega ānanda-mayo 'bhyāsāt. „Jumala Kõrgeim Isiksus on loomupäraselt täis rõõmu." Nautimaks Oma transtsendentaalset õndsust, laieneb Ta vijñāna-mayaks, prāṇa-mayaks, jñāna-mayaks ja anna-mayaks. Tegevusväljas elavat elusolendit peetakse nautijaks, ning ānanda-maya on temast erinev. See tähendab, et kui elusolend otsustab nautida, ühendades end ānanda-mayaga, siis saavutab ta täiuslikkuse. See on õige viis Kõigekõrgema Jumala kui tegevusvälja kõrgeima tundja, elusolendi kui Talle alluva tegevusvälja tundja ning tegevusvälja olemuse mõistmiseks. Seda tõde tuleb otsida „Vedānta-sūtrast" ehk „Brahma-sūtrast".
Як вже стверджувалося, кшетра — це поле діяльності, і є два види кшетра-джн̃а: індивідуальна жива істота й верховна жива істота. Як стверджується в Таіттірı̄йа Упанішаді (2.5), брахма пуччгам̇ пратішт̣га̄. Залежність існування від наявності їжі є проявом енерґії Верховного Господа, і це відоме як анна-майа. Таким є матеріалістичний підхід до розуміння Всевишнього. Далі йде пра̄н̣а-майа; це означає, що, усвідомивши присутність Верховної Абсолютної Істини в їжі, жива істота може збагнути Абсолютну Істину вже в ознаках життя або в різних формах життя. В джн̃а̄на-майі пізнання виходить за межі ознак життя й піднімається до рівня мислення, почуттів і волевиявів. Віджн̃а̄на-майа, або усвідомлення Брахмана, приходить тоді, коли саму живу істоту відрізняють од її розуму та ознак життя. Найвищим ступенем є а̄нанда-майа, осягнення всеблаженної природи. Таким чином, є п’ять ступенів реалізації Брахмана, які називають брахма пуччгам. Із цих п’яти перші три ступені — анна-майа, пра̄н̣а-майа, джн̃а̄на-майа — пов’язані з полем діяльності живих істот. Верховний Господь, якого називають а̄нанда-майа, посідає трансцендентне становище стосовно всіх полів діяльності. Веда̄нта-сӯтра також описує Верховного Господа за допомогою вислову а̄нанда-майо ’бгйа̄са̄т, це означає, що Верховний Бог-Особа за Своєю природою сповнений радості. Щоб насолоджуватись Своїм трансцендентним блаженством, Він поширює Себе у віджн̃а̄на-майі, пра̄н̣а-майі, джн̃а̄на-майі та анна-майі. Вважають, що жива істота насолоджується в полі діяльності, але а̄нанда-майа відрізняється від неї. Це означає, що коли жива істота вирішує насолоджуватись, зв’язавши себе з а̄нанда-майею — вона стає досконалою. Таким є правдивий опис Верховного Господа як верховного знавця поля, живої істоти як підлеглого знавця і природи поля діяльності. Ці істини слід відшукувати на сторінках Веда̄нта, тобто Брахма, сӯтри.
Käesolevas värsis mainitakse, et „Brahma-sūtra" on suurepäraselt ülesehitatud vastavalt põhjuse ja tagajärje seostele. Mõned nendest sūtratest ehk aforismidest ütlevad: na viyad aśruteḥ (2.3.2), nātmā śruteḥ (2.3.18) ja parāt tu tac-chruteḥ (2.3.40). Esimene neist viitab tegevusväljale, teine elusolendile ning kolmas Kõigekõrgemale Jumalale, kõrgeimale kõikide erinevate avaldunud olendite hulgas.
Тут згадано, що афоризми Веда̄нта-сӯтри досконало упорядковані за принципом причини й наслідку. Деякі сӯтри, або афоризми, такі: на війад аш́рутех̣ (2.3.2), на̄тма̄ ш́рутех̣ (2.3.18) і пара̄т ту тач-чгрутех̣ (2.3.40). Тобто, перший афоризм вказує на поле діяльності, другий вказує на живу істоту, а третій — на Верховного Господа, суммум бонум усіх проявлень різних істот.