TEXT 1
ВІРШ 1
Tekst
Текст
dharma-kṣetre kuru-kṣetre
samavetā yuyutsavaḥ
māmakāḥ pāṇḍavāś caiva
kim akurvata sañjaya
дгарма-кшетре куру-кшетре
самавета̄ йуйутсавах̣
ма̄мака̄х̣ па̄н̣д̣ава̄ш́ чаіва
кім акурвата сан̃джайа
Synonyms
Послівний переклад
dhṛtarāṣṭraḥ uvāca — kuningas Dhṛtarāṣṭra ütles; dharma-kṣetre — palverännakute paigas; kuru-kṣetre — paigas, mis kannab nime Kurukṣetra; samavetāḥ — kogunenud; yuyutsavaḥ — soovides võidelda; māmakāḥ — minu kogukond (pojad); pāṇḍavāḥ — Pāṇḍu pojad; ca — ja; eva — kindlasti; kim — mida; akurvata — nad tegid; sañjaya — oo, Sañjaya.
дгр̣тара̄шт̣рах̣ ува̄ча—цар Дгр̣ітара̄шт̣ра сказав; дгарма-кшетре— на місці поломництва; куру-кшетре—в місцевості під назвою Курукшетра; самавета̄х̣—ті, що зібралися; йуйутсавах̣—ті, що жадають бою; ма̄мака̄х̣—моя партія (сини); па̄н̣д̣ава̄х̣—сини Па̄н̣д̣у; ча—і; ева—неодмінно; кім—що; акурвата—вони зробили; сан̃джайа—о Сан̃джайо.
Translation
Переклад
Dhṛtarāṣṭra küsis: Oo, Sañjaya, mida tegid minu pojad ja Pāṇḍu pojad pärast seda, kui nad olid võitlemisplaanidega kogunenud palverännakute paika Kurukṣetrasse?
Дгр̣тара̄шт̣ра сказав: О Сан̃джайо, що роблять мої сини й сини Па̄н̣д̣у, зібравшись в місці прощ на полі Курукшетра з наміром битися?
Purport
Коментар
„Bhagavad-gītā" on laialdaselt loetav teaduslik teoloogiline teos, mis on kokku võetud teoses „Gītā-māhātmya" („Gītā ülistus"). Seal öeldakse, et „Bhagavad-gītāt" tuleb lugeda tähelepanelikult mõne Śrī Kṛṣṇa pühendunu juhendamise abil ning et seda tuleb püüda mõista ilma igasuguste isiklike tõlgitsusteta. Näide „Bhagavad-gītā" selgest mõistmisest on antud „Bhagavad-gītās" endas – selleks näiteks on Arjuna, kes kuulas „Gītāt" otse Jumala suust kõnelduna. Kui inimesel on küllalt õnne, et mõista „Bhagavad- gītāt" nii nagu seda antakse edasi õpilasjärgnevusahela kaudu, ilma omakasupüüdlike tõlgitsusteta, siis omandab ta väärtuslikumad teadmised kui on võimalik omandada kogu ülejäänud vedaliku tarkuse ja maailma teiste pühakirjade uurimisega kokku. „Bhagavad-gītāst" leiab lugeja kõike, mida sisaldavad teised pühakirjad, kuid siin on ka teadmisi, mida mujal ei leidu. Selles seisnebki „Gītā" eriline väärtus. See on täiuslik teoloogiline teadus, sest selle jutustajaks on otseselt Jumala Kõrgeim Isiksus, Jumal Śrī Kṛṣṇa.
ПОЯСНЕННЯ: Бгаґавад-ґı̄та̄ — це загальновідомий науковий теїстичний твір, який було узагальнено в Ґı̄та̄-ма̄ха̄тмйі («Уславленні Ґı̄ти»). Там сказано, що Бгаґавад-ґı̄ту слід читати дуже уважно за допомогою відданого, слуги Ш́рı̄ Кр̣шн̣и, старанно досліджувати її й намагатись зрозуміти її без будь-яких власних примхливих тлумачень. Втім, сама Бгаґавад-ґı̄та̄, на прикладі Арджуни, якому її повідав безпосередньо Сам Господь, показує, як належить її вивчати та розуміти. Якщо комусь пощастить зрозуміти Бгаґавад-ґı̄ту такою, якою вона передається по ланках учнівської послідовності без власних свавільних тлумачень, — він одержить знання, яке перевершує всю ведичну мудрість, усі ш́а̄стри, будь-яке Святе Письмо. В Бгаґавад-ґı̄ті можна знайти все те, що є в інших ш́а̄страх, у будь-якому Святому Письмі, а також і те, чого читач ніде більше не знайде. Такою є характерна особливість Ґı̄ти. Вона являє собою досконале релігійне вчення, що збережене в тому вигляді, в якому його безпосередньо повідав Верховний Бог-Особа, Господь Ш́рı̄ Кр̣шн̣а.
„Mahābhāratas" öeldakse, et teemad, mida Dhṛtarāṣṭra ja Sañjaya arutavad, moodustavad selle suure filosoofia aluspõhja, mida selgitati lahti Kurukṣetra lahinguväljal, mis on iidsetest vedalikest aegadest olnud püha palverännakute paik. „Bhagavad-gītā" jutustajaks oli Jumal Ise, ajal, mil Ta isiklikult viibis sellel planeedil, andmaks inimkonnale toimimisjuhiseid.
Діалог між Дгр̣тара̄шт̣рою та Сан̃джайею, як про те сказано в Маха̄бга̄раті, розкриває перед нами цю велику філософію. Саме на полі бою Курукшетра (священній землі, місці прощ з давніх- давен) її повідав Сам Верховний Господь, коли Він зійшов на цю планету, щоб наставити людство на путь істини.
Märkimisväärne on siin sõna dharma-kṣetra (paik, kus viiakse läbi religioosseid rituaale) ning seda põhjusel, et Kurukṣetra lahinguväljal viibis Jumala Kõrgeim Isiksus Arjuna poolel. Dhṛtarāṣṭra, Kurude isa, kahtles väga oma poegade lõplikus võidus. Ning selliste kahtluste kütkes viibides küsis ta oma sekretärilt Sañjayalt: „Mida nad tegid?" Ta oli kindel, et nii tema kui ka tema noorema venna Pāṇḍu pojad olid kogunenud Kurukṣetra lahinguväljale kindlate plaanidega alustada sõda. Ometigi on tema selline küsimus tähelepanuväärne. Ta ei soovinud teha mingit kompromissi vendade ja onupoegade vahel ning ta tahtis olla kindel oma poegade saatuses lahinguväljal. Kuna lahing pidi toimuma Kurukṣetras, mida „Vedades" nimetatakse pühapaigaks isegi kõrgemate planeetide elanike jaoks, tekkis Dhṛtarāṣṭras hirm sellise püha paiga mõju pärast lahingu lõpptulemusele. Ta teadis väga hästi, et Arjunale ja teistele Pāṇḍu poegadele saab selline mõju olla vaid soodne, sest nad olid kõik oma loomu poolest vooruslikud inimesed. Sañjaya oli Vyāsa õpilane ning seepärast oli ta Vyāsa armu läbi võimeline nägema Kurukṣetra lahinguväljal toimuvat ka vaatamata sellele, et ta ise viibis Dhṛtarāṣṭra toas. Ja nõnda küsis Dhṛtarāṣṭra, milline oli olukord lahinguväljal.
Слово дгарма-кшетра (місце, де відправляються релігійні обряди) має особливе значення, тому що на полі бою Курукшетра Верховний Бог-Особа був на боці Арджуни. Дгр̣тара̄шт̣ра, батько Куру, глибоко сумнівався в можливості кінцевої перемоги своїх синів. Охоплений сумнівом, він і питає свого секретаря Сан̃джайу: «Що вдіяли мої сини й сини Па̄н̣д̣у?» Він знав, що його сини й сини його молодшого брата Па̄н̣д̣у зібралися на полі Курукшетра для вирішального бою. Але його питання знаменне іншим. Він не бажав жодних компромісів між кузенами й братами, але водночас турбувався за долю своїх синів на полі бою. Битву було домовлено провести на Курукшетрі (поле, про яке згадується у Ведах як про місце поклоніння навіть для небожителів), і тому Дгр̣тара̄шт̣ра був дуже занепокоєний тим, що святе місце впливатиме на результат бою. Він добре знав, що для Арджуни та інших синів Па̄н̣д̣у такий вплив буде сприятливим, бо всі вони були благочестивими за своєю природою. Сан̃джайа був учнем Вйа̄си, з ласки котрого він міг бачити поле бою Курукшетра навіть перебуваючи у покоях Дгр̣тара̄шт̣ри. Отож, Дгр̣тара̄шт̣ра й питає його про становище на полі бою.
Nii Pāṇḍavad kui Dhṛtarāṣṭra pojad kuulusid ühte perekonda, kuid siin avaldab Dhṛtarāṣṭra oma hoiakut. Ta tunnistas sihilikult oma poegadeks üksnes Kurud ning arvas Pāṇḍu pojad suguvõsast välja. Seega võib mõista Dhṛtarāṣṭra omalaadset seisukohta suhetes oma venna Pāṇḍu poegadega. Täpselt nagu riisipõllult kitkutakse välja umbrohi, nii kõlab ka „Bhagavad- gītā" teemade arenduse algusest peale eeldus, et Kurukṣetra religioosselt põllult, kus viibis religiooni isa, Śrī Kṛṣṇa, kistakse umbrohuna välja nii Duryodhana kui ka teised Dhṛtarāṣṭra pojad ning läbinisti religioossed isiksused eesotsas Yudhiṣṭhiraga saavutavad Jumala abil võidu. Selles seisneb sõnade dharma-kṣetre ja kuru-kṣetre eriline tähendus, lisaks nende ajaloolisele ja vedalikule tähtsusele.
Both the Pāṇḍavas and the sons of Dhṛtarāṣṭra belong to the same family, but Dhṛtarāṣṭra’s mind is disclosed herein. He deliberately claimed only his sons as Kurus, and he separated the sons of Pāṇḍu from the family heritage. One can thus understand the specific position of Dhṛtarāṣṭra in his relationship with his nephews, the sons of Pāṇḍu. As in the paddy field the unnecessary plants are taken out, so it is expected from the very beginning of these topics that in the religious field of Kurukṣetra, where the father of religion, Śrī Kṛṣṇa, was present, the unwanted plants like Dhṛtarāṣṭra’s son Duryodhana and others would be wiped out and the thoroughly religious persons, headed by Yudhiṣṭhira, would be established by the Lord. This is the significance of the words dharma-kṣetre and kuru-kṣetre, apart from their historical and Vedic importance.