Text 38
38
Texto
Текст
svarūpaṁ vā parasya ca
jñānaṁ ca naigamaṁ yat tad
guru-śiṣya-prayojanam
сварӯпам̇ ва̄ парасйа ча
джн̃а̄нам̇ ча наіґамам̇ йат тад
ґуру-ш́ішйа-прайоджанам
Palabra por palabra
Послівний переклад
puruṣasya — de la entidad viviente; ca — también; saṁsthānam — existencia; svarūpam — identidad; vā — bien sea, o; parasya — del Supremo; ca — también; jñānam — conocimiento; ca — también; naigamam — en lo referente a los Upaniṣads; yat — eso; tat — lo mismo; guru — maestro espiritual; śiṣya — discípulo; prayojanam — necesidad.
пурушасйа — живої істоти; ча — також; сам̇стга̄нам — існування; сварӯпам — тотожність; ва̄ — чи; парасйа — Всевишнього; ча — також; джн̃а̄нам — знання; ча — також; наіґамам — щодо Упанішад; йат — що; тат — те саме; ґуру — духовний вчитель; ш́ішйа — учень; прайоджанам — потреба.
Traducción
Переклад
¿Cuáles son las verdades referentes a las entidades vivientes y a la Suprema Personalidad de Dios? ¿Cuáles son sus identidades? ¿Cuáles son los valores específicos del conocimiento acerca de los Vedas, y cuáles son las necesidades del maestro espiritual y sus discípulos?
Яке справжнє становище живих істот і Верховного Бога-Особи? Яка їхня природа? Яка цінність різних настанов, що їх дають Веди, і яка мета стосунків між духовним вчителем і учнями?
Significado
Коментар
Las entidades vivientes son por naturaleza servidores del Señor, el cual puede aceptar toda clase de servicios de todo el mundo. Se afirma claramente (Bg. 5.29) que el Señor es el supremo disfrutador de los beneficios de todos los sacrificios y penitencias, el propietario de todo lo que está manifestado, y el amigo de todas las entidades vivientes. Esa es Su verdadera identidad. Por lo tanto, cuando una entidad viviente acepta este supremo derecho de propiedad del Señor y actúa con esa actitud, recobra su verdadera identidad. Con objeto de elevar a la entidad viviente a ese nivel de conocimiento, se necesita de un contacto espiritual. El maestro espiritual genuino desea que sus discípulos conozcan el proceso de ofrecer servicio trascendental al Señor, y los discípulos también saben que tienen que aprender de labios de un alma iluminada todo lo referente a la relación eterna entre Dios y la entidad viviente. Para diseminar conocimiento trascendental, uno debe retirarse de las actividades mundanas, basándose en el poder de la iluminación que, en términos de la sabiduría védica, el conocimiento provee. Esa es la esencia de todas las preguntas que se hacen en este verso.
ПОЯСНЕННЯ: Живі істоти за своєю природою — це слуги Господа, що може приймати будь-яке служіння від усіх живих істот. У «Бгаґавад-ґіті» ясно сказано, що Господь — це верховна особа, що насолоджується всіма підношеннями і аскезами, власник усього проявленого і друг усіх живих істот (Б.-ґ. 5.29). Таке Його становище. Тому, коли жива істота визнає цю верховну владу Господа і діє в такій свідомості, вона повертається в своє природне становище. Для того, щоб піднятися до цього рівня свідомості, їй потрібне духовне спілкування. Істинний духовний вчитель прагне, щоб його учні пізнали науку трансцендентного служіння Господу, а учні, своєю чергою, розуміють, що, слухаючи душу, яка усвідомила свою сутність, вони повинні пізнати вічні стосунки між Богом і живою істотою. Щоб поширювати світло трансцендентного знання, треба осягнути мудрість Вед і завдяки цьому припинити матеріалістичну діяльність. У цьому полягає суть запитань, які порушено в цьому вірші.