Text 37
37
Texto
Текст
katidhā pratisaṅkramaḥ
tatremaṁ ka upāsīran
ka u svid anuśerate
катідга̄ пратісан̇крамах̣
татремам̇ ка упа̄сіран
ка у свід ануш́ерате
Palabra por palabra
Послівний переклад
tattvānām — de los elementos de la naturaleza; bhagavan — ¡oh, gran sabio!; teṣām — de ellos; katidhā — cuántos; pratisaṅkramaḥ — disoluciones; tatra — después; imam — al Señor Supremo; ke — quiénes son; upāsīran — siendo salvados; ke — quiénes son; u — los que; svit — pueden; anuśerate — servir al Señor mientras duerme.
таттва̄на̄м — елементів природи; бгаґаван — великий мудрецю; теша̄м — їх; катідга̄ — скільки; пратісан̇крамах̣ — знищення; татра — тоді; імам — у Верховному Господі; ке — хто вони; упа̄сіран — спочиваючи; ке — хто вони; у — хто; світ — може; ануш́ерате — служить Господу, коли Він спить.
Traducción
Переклад
Por favor, describe cuántas disoluciones hay de los elementos de la naturaleza material, y quién sobrevive después de las disoluciones para servir al Señor mientras duerme.
Будь ласка, скажи, скільки разів зазнають знищення елементи матеріальної природи і хто переживає ці знищення, щоб служити Господу, коли Він спочиває у сні.
Significado
Коментар
En la Brahma-saṁhitā (5.47-48) se dice que todas las manifestaciones materiales, con innumerables universos, aparecen y desaparecen con la respiración de Mahā-Viṣṇu, quien yace en yoga-nidrā, el sueño místico:
ПОЯСНЕННЯ: У «Брахма-самхіті» (5.47-48) сказано, що всі матеріальні прояви з їхніми незліченними всесвітами з’являються і зникають разом із подихом Маха-Вішну, що лежить у йоґа-нідрі, містичному сні.
nidrām ananta-jagad-aṇḍa-saroma-kūpaḥ
ādhāra-śaktim avalambya parāṁ sva-mūrtiṁ
govindam ādi-puruṣaṁ tam ahaṁ bhajāmi
нідра̄м ананта-джаґад-ан̣д̣а-сарома-кӯпах̣
а̄дга̄ра-ш́актім аваламбйа пара̄м̇ сва-мӯртім̇
ґовіндам а̄ді-пурушам̇ там ахам̇ бгаджа̄мі
jīvanti loma-vilajā jagad-aṇḍa-nāthāḥ
viṣṇur mahān sa iha yasya kalā-viśeṣo
govindam ādi-puruṣaṁ tam ahaṁ bhajāmi
джіванті лома-віладжа̄ джаґад-ан̣д̣а-на̄тга̄х̣
вішн̣ур маха̄н са іха йасйа кала̄-віш́ешо
ґовіндам а̄ді-пурушам̇ там ахам̇ бгаджа̄мі
«Govinda, la máxima y Suprema Personalidad de Dios [Śrī Kṛṣṇa], yace en el océano Causal, durmiendo de manera ilimitada, para crear ilimitado número de universos durante ese sueño. Yace en el agua mediante Su propia potencia interna, y yo adoro a ese Supremo Dios original.
«Ґовінда, первинний Верховний Бог-Особа [Господь Крішна], одвічно лежить у сні на Причиновому океані, творячи під час сну безліч всесвітів. Він тримається на воді силою Своєї внутрішньої енерґії. Я поклоняюсь цьому первинному Верховному Богу.
»En virtud de Su respiración, innumerables universos comienzan a existir, y cuando retira Su respiración, ocurre la disolución de todos los señores de los universos. Esa porción plenaria del Señor Supremo recibe el nombre de Mahā-Viṣṇu, y es una parte de la parte de Śrī Kṛṣṇa. Yo adoro a Govinda, el Señor original».
Коли Він видихає, з’являються незліченні всесвіти, а коли Він вдихає, всі повелителі цих всесвітів зустрічають свій кінець. Маха-Вішну, довершене поширення Верховного Господа, — це лише частка частки Господа Крішни. Я поклоняюсь Ґовінді, відначальному Господу».
Después de la disolución de las manifestaciones materiales, el Señor y Su reino, que se encuentran más allá del océano Causal, no desaparecen, ni tampoco los habitantes de ese reino, los compañeros del Señor. Los asociados del Señor son muchísimo más numerosos que las entidades vivientes que han olvidado al Señor debido a la influencia material. La explicación impersonalista que se le da a la palabra aham de los cuatro versos del Bhāgavatam original —aham evāsam evāgre, etc.— se refuta aquí. El Señor y Sus compañeros eternos permanecen después de la disolución. La pregunta que hace Vidura acerca de esas personas es una clara indicación de la existencia de todos los enseres del Señor. Esto también se confirma en el Kāśī-khaṇḍa, tal como lo citan tanto Jīva Gosvāmī como Śrīla Viśvanātha Cakravartī, quienes siguen los pasos de Śrīla Śrīdhara Svāmī:
Після знищення матеріальних творінь, Господь і Його царство за межами Причинового океану не перестають існувати, як не зникають і жителі Господнього царства, Його супутники. Супутників Господа куди більше, ніж живих істот, котрі під впливом матерії забули Господа. Цей вірш спростовує імперсональне тлумачення слова ахам, вжитого в чотирьох первинних віршах «Бгаґаватам» — ахам ева̄сам ева̄ґре... Господь та Його вічні супутники не перестають існувати після світової заглади. Своїм запитанням про цих осіб Відура виразно дає зрозуміти, що все пов’язане з Господом існує вічно. Це підтверджено також у «Каші-кганді», цитату з якої, слідом за Шрілою Шрідгарою Свамі, наводять і Джіва Ґосвамі, і Шріла Вішванатга Чакраварті.
mahatyāṁ pralayāpadi
ato ’cyuto ’khile loke
sa ekaḥ sarva-go ’vyayaḥ
махатйа̄м̇ пралайа̄паді
ато ’чйуто ’кгіле локе
са еках̣ сарва-ґо ’вйайах̣
«Los devotos del Señor nunca aniquilan sus existencias individuales, ni siquiera después de la disolución de toda la manifestación cósmica. El Señor y los devotos que se relacionan con Él siempre son eternos, tanto en el mundo material como en el mundo espiritual».
«Віддані Господа ніколи не перестають існувати як індивідуальні особи, навіть після знищення всього проявленого космосу. Господь і віддані, які Його оточують, існують вічно, як у матеріальних, так і в духовних світах».