Text 32
32
Texto
Текст
loka-vṛttikarīr vibhoḥ
vaiśyas tad-udbhavo vārtāṁ
nṛṇāṁ yaḥ samavartayat
лока-вр̣ттікарір вібгох̣
ваіш́йас тад-удбгаво ва̄рта̄м̇
нр̣н̣а̄м̇ йах̣ самавартайат
Palabra por palabra
Послівний переклад
viśaḥ — medios de vida mediante la producción y la distribución; avartanta — generados; tasya — Sus (de la forma gigantesca); ūrvoḥ — de los muslos; loka-vṛttikarīḥ — medios de manutención; vibhoḥ — del Señor; vaiśyaḥ — la comunidad mercantil; tat — su; udbhavaḥ — orientación; vārtām — medios de vida; nṛṇām — de todos los hombres; yaḥ — aquel que; samavartayat — ejecutaron.
віш́ах̣ — засоби до існування, що приходять від сільського господарства і розподілу продуктів; авартанта — виникли; тасйа — Його (велетенської форми); ӯрвох̣ — зі стегон; лока-вр̣ттікаріх̣ — засоби прожитку; вібгох̣ — Господа; ваіш́йах̣ — сільськогосподарська і торгова громада; тат — їхня; удбгавах̣ — орієнтованість; ва̄рта̄м — прожиток; нр̣н̣а̄м — усіх людей; йах̣ — хто; самавартайат — виконує.
Traducción
Переклад
Los medios de manutención de todas las personas, es decir, la producción de granos y su distribución a los prajās, se generaron de los muslos de la gigantesca forma del Señor. Los comerciantes que se ocupan de la ejecución de eso se denominan vaiśyas.
Джерело засобів на існування для всіх істот, тобто вирощення збіжжя і його розподіл серед праджа, виникло зі стегон велетенської форми Господа. Людей сільськогосподарської і торгової громади, що цим трудяться, називають вайш’ями.
Significado
Коментар
Aquí se menciona claramente que los medios de vida de la sociedad humana son viśa, la agricultura y el negocio de distribuir productos agrícolas, lo cual implica transporte, bancos, etcétera. La industria es un medio artificial de manutención, y la industria a gran escala, especialmente, es la fuente de todos los problemas de la sociedad. En el Bhagavad-gītā se exponen también los deberes de los vaiśyas, los cuales están dedicados a viśa, y se dice que son: la protección de las vacas, la agricultura y el comercio. Ya hemos explicado que el ser humano puede depender para su manutención de una manera segura de la vaca y la tierra agrícola.
ПОЯСНЕННЯ: Як виразно вказано в цьому вірші, засобом прожитку для людей є віша, або сільське господарство і розподіл продуктів сільського господарства, що включає в себе також транспортування, банківську систему і таке інше. Промисловість — це неприродне джерело засобів для прожитку, і насамперед важка промисловість, яка є причиною всіх суспільних проблем. В «Бгаґавад-ґіті» також сказано, що до обов’язків вайшій (які виробляють вішу) входить піклування про корів, сільське господарство і комерція. Ми вже говорили про те, що людина може легко прохарчуватися просто завдяки догляду за коровами і рільництву.
El intercambio de productos mediante la banca y el transporte es una rama de ese tipo de vida. Los vaiśyas se dividen en muchas secciones: algunos se denominan kṣetrī, terratenientes; algunos se denominan kṛṣaṇa, labradores; algunos se denominan tila-vaṇik, cultivadores de granos; algunos reciben el nombre de gandha-vaṇik, comerciantes de especias; y algunos se denominan suvarṇa-vaṇik, comerciantes de oro y banqueros. Los brāhmaṇas son los profesores y maestros espirituales, los kṣatriyas protegen a los ciudadanos de las manos de ladrones y malvados, y los vaiśyas están a cargo de la producción y distribución. Los śūdras, la clase de hombres no inteligentes, que no pueden actuar independientemente en ninguna de las actividades anteriormente mencionadas, para su manutención están destinados a servir a las tres clases superiores.
Однією зі складових життєдіяльності такого типу суспільства є товарообмін, до якого входить транспортування і банківська система. Громада вайшій поділяється на багато підрозділів: кшетрі (землевласники), крішана (рільники), тіла-ванік (торговці збіжжям), ґандга-ванік (торговці спеціями), суварна-ванік (торговці золотом і банкіри). Брахмани — це вчителі і духовні наставники, кшатрії захищають підданих від злодіїв та негідників, а вайш’ї забезпечують суспільство продуктами, виробляючи їх і розподіляючи. Шудри, клас малоінтелектуальних людей, які нездатні самостійно діяти в жодній із перелічених сфер, покликані служити трьом вищим класам, таким чином добуваючи собі засоби на прожиток.
En el pasado, los kṣatriyas y los vaiśyas daban a los brāhmaṇas todo lo que necesitaban para su vida, pues no tenían tiempo para dedicarse a ganarse la vida. Los kṣatriyas cobraban impuestos a los vaiśyas y śūdras, pero los brāhmaṇas estaban exentos de pagar impuesto sobre los ingresos o la producción. Ese sistema de la sociedad humana era tan perfecto, que no había trastornos políticos, sociales ni económicos. En consecuencia, las diferentes castas, o clasificaciones varṇa, son esenciales para mantener una sociedad humana pacífica.
За давніх часів брахманів забезпечували всім потрібним для життя кшатрії та вайш’ї, тому що брахмани не мали часу на заробіток. Кшатрії збирали податки з вайшій та шудр, але брахмани були звільнені від податків чи земельного чиншу. Цей суспільний лад був таким гармонійним, що у влаштованому таким чином суспільстві не бувало ніяких соціальних заворушень, політичних струсів чи економічних криз. Отже, розподіл суспільства на соціальні стани, чи варни, конче потрібний, щоб у суспільстві панували мир та злагода.