Text 24
24
Texto
Текст
sameṣv indriya-vṛttibhiḥ
na vigṛhṇāti vaiṣamyaṁ
priyam apriyam ity uta
самешв індрійа-вр̣ттібгіх̣
на віґр̣хн̣а̄ті ваішамйам̇
прійам апрійам ітй ута
Palabra por palabra
Послівний переклад
yadā — cuando; asya — del devoto; cittam — la mente; artheṣu — en los objetos de los sentidos; sameṣu — misma; indriya-vṛttibhiḥ — por las actividades de los sentidos; na — no; vigṛhṇāti — percibe; vaiṣamyam — diferencia; priyam — agradable; apriyam — desagradable; iti — de este modo; uta — ciertamente.
йада̄ — коли; асйа — відданого; чіттам — розум; артгешу — в об’єктах чуттів; самешу — однаково; індрійа-вр̣ттібгіх̣ — діяльністю чуттів; на — не; віґр̣хн̣а̄ті — сприймає; ваішамйам — різницю; прійам — приємне; апрійам — неприємне; іті — так; ута — певно.
Traducción
Переклад
En las actividades sensoriales, el devoto elevado tiene la mente equilibrada, y trasciende lo agradable y lo desagradable.
Розум піднесеного відданого врівноважений навіть під час діяльності чуттів, і відданий залишається трансцендентним до того, що приємне й неприємне.
Significado
Коментар
En el carácter del devoto muy avanzado, tenemos una muestra de lo que se entiende por avance en el conocimiento trascendental y desapego de la atracción de la materia. Para él nada es agradable ni desagradable, pues no hace nada por la complacencia de sus propios sentidos. Todo lo que hace y todo lo que piensa es para satisfacer a la Suprema Personalidad de Dios. El equilibrio de su mente se manifiesta tanto en el mundo material como en el espiritual. Puede entender que en el mundo material no hay nada bueno; todo es malo, pues está contaminado por la naturaleza material. Las conclusiones materialistas acerca del bien y del mal, de lo moral y lo inmoral, etc., no son más que invenciones o sentimientos de la mente. En realidad, en el mundo material no hay nada bueno. En el ámbito espiritual, todo es absolutamente bueno. En las diversidades espirituales no hay embriaguez. El devoto lo acepta todo con visión espiritual, y por ello, es equilibrado; esa es la señal de que está en una posición trascendental elevada. De un modo natural van surgiendo en él el desapego —vairāgya—, el conocimiento —jñāna—, y el conocimiento trascendental verdadero. La conclusión es que el devoto avanzado ajusta en su persona las cualidades trascendentales del Señor, y en ese sentido se vuelve cualitativamente uno con la Suprema Personalidad de Dios.
ПОЯСНЕННЯ: Поведінка піднесеного відданого демонструє, що означає розвинути трансцендентне знання і відреченість від матеріальних принад. Він ніщо не вважає приємним чи неприємним, тому що ніколи не намагається задовольнити власні чуття. Всі свої дій й думки він присвячує задоволенню Бога-Особи. Чи він у духовному світі, чи в матеріальному — його розум завжди врівноважений. Він розуміє, що в матеріальному світі немає нічого хорошого, тут усе погане, тому що осквернене матерією. Оцінки матеріалістів про те, що хороше, а що погане, що моральне, а що ні, засновуються просто на умоглядних здогадах чи сентиментах. Насправді в матеріальному світі немає нічого хорошого. Тільки в царстві духу все є абсолютним добром. В духовному розмаїтті немає ніяких вад. Відданий дивиться на все з духовного погляду й тому завжди залишається врівноваженим. Ця врівноваженість свідчить про те, що він досягнув трансцендентного рівня. До нього самі собою приходять відреченість (вайраґ’я), тоді знання (ґ’яна), а тоді реальне усвідомлення трансцендентного. Отже, піднесений відданий приводить себе в гармонію з трансцендентними якостями Господа і в цьому розумінні стає якісно єдиний з Верховним Богом-Особою.