Text 42
42
Texto
Текст
paty-apatya-gṛhātmakam
daivopasāditaṁ mṛtyuṁ
mṛgayor gāyanaṁ yathā
патй-апатйа-ґр̣ха̄тмакам
даівопаса̄дітам̇ мр̣тйум̇
мр̣ґайор ґа̄йанам̇ йатга̄
Palabra por palabra
Послівний переклад
та̄м — Господня майа; а̄тманах̣ — себе; віджа̄нійа̄т — повинна розуміти; паті — чоловік; апатйа — діти; ґр̣ха — дім; а̄тмакам — складені; даіва — силою Господа; упаса̄дітам — створені; мр̣тйум — смерть; мр̣ґайох̣ — мисливця; ґа̄йанам — спів; йатга̄ — як.
Traducción
Переклад
Por lo tanto, la mujer debe considerar que su esposo, su casa y sus hijos son cosas que prepara la energía externa del Señor para conducirla hacia la muerte, tal como el dulce canto del cazador es la muerte para el ciervo.
Тому жінка повинна вважати свого чоловіка, дім та дітей за витвір зовнішньої енерґії Господа, призначений для того, щоб знищити її, так само як милозвучний спів мисливця криє в собі смертельну загрозу для оленя.
Significado
Коментар
En estas instrucciones, el Señor Kapiladeva explica que la mujer es la puerta del infierno para el hombre; pero no solo esto, sino que también el hombre es la puerta del infierno para la mujer. Es una cuestión de apego. El hombre se apega a la mujer por su servicio, su belleza y muchos otros atributos, y de la misma manera, la mujer se apega al hombre porque este le da un buen lugar donde vivir, alhajas, vestidos e hijos. Es una cuestión de apego mutuo. Mientras estén apegados el uno al otro por ese disfrute material, la mujer será peligrosa para el hombre, y el hombre será peligroso para la mujer. Pero si los dos centran su apego en Kṛṣṇa, volviéndose conscientes de Kṛṣṇa, entonces su matrimonio es muy positivo. Por eso, Śrīla Rūpa Gosvāmī recomienda en el Bhakti-rasāmṛta-sindhu (1.2.255):
ПОЯСНЕННЯ: У цих віршах Господь Капіладева пояснює, що не лише жінка являє собою браму до пекла для чоловіка, але й чоловік являє собою браму до пекла для жінки. Все залежить від прив’язаності. Чоловік прив’язується до жінки через її служіння, її вроду та багато інших достоїнств, і так само жінка прив’язується до чоловіка через те, що він забезпечує її хорошим житлом, дарує їй прикраси, вбрання та дітей. Усе лихо криється в прив’язаності, яку вони відчувають одне до одного. Якщо стосунки засновані на прив’язаності й бажанні матеріальної насолоди, то жінка небезпечна для чоловіка, а чоловік небезпечний для жінки. Але якщо їхня прив’язаність скерована на Крішну, то обоє розвивають свідомість Крішни і шлюб стає дуже сприятливим. Тому Шріла Рупа Ґосвамі радить:
yathārham upayuñjataḥ
nirbandhaḥ kṛṣṇa-sambandhe
yuktaṁ vairāgyam ucyate
йатга̄рхам упайун̃джатах̣
нірбандгах̣ кр̣шн̣а-самбандге
йуктам̇ ваіра̄ґйам учйате
(Bhakti-rasāmṛta-sindhu 1.2.255)
(«Бгакті-расамріта-сіндгу» 1.2.255)
Viviendo juntos, el hombre y la mujer deben formar una familia centrada en Kṛṣṇa, cuyo único objetivo sea el desempeño de deberes en el servicio de Kṛṣṇa. Ocupemos a todos —hijos, esposa, esposo— en deberes conscientes de Kṛṣṇa, y todos esos apegos corporales o materiales desaparecerán. Puesto que Kṛṣṇa está en el centro, la conciencia es pura y no hay la menor posibilidad de degradación.
Чоловік і жінка повинні жити разом як сімейні люди в свідомості Крішни тільки задля того, щоб виконувати свої обов’язки в служінні Крішні. Якщо діти, дружина, чоловік — усі будуть занурені в служіння Крішні, то всі тілесні, чи матеріальні, прив’язаності зникнуть. В такій сім’ї всі стосунки засновані на служінні Крішні, і тому свідомість усіх членів сім’ї залишається чиста і їм ніколи не загрожує деґрадація.