Text 39
39
Texto
Текст
yogasya pāraṁ param ārurukṣuḥ
mat-sevayā pratilabdhātma-lābho
vadanti yā niraya-dvāram asya
йоґасйа па̄рам̇ парам а̄рурукшух̣
мат-севайа̄ пратілабдга̄тма-ла̄бго
ваданті йа̄ нірайа-два̄рам асйа
Palabra por palabra
Послівний переклад
saṅgam — relación; na — no; kuryāt — debe hacer; pramadāsu — con mujeres; jātu — nunca; yogasya — del yoga; pāram — culminación; param — suprema; ārurukṣuḥ — aquel que aspira a alcanzar; mat-sevayā — por ofrecerme servicio; pratilabdha — obtenida; ātma-lābhaḥ — autorrealización; vadanti — ellos dicen; yāḥ — mujeres que; niraya — al infierno; dvāram — la puerta; asya — del devoto que avanza.
сан̇ґам — спілкування; на — не; курйа̄т — повинен робити; прамада̄су — з жінками; джа̄ту — хоч коли; йоґасйа — йоґи;
Traducción
Переклад
Aquel que aspira a alcanzar la culminación del yoga y ha comprendido su ser, habiéndome ofrecido servicio, nunca debe relacionarse con una mujer atractiva, pues en las Escrituras se declara que, para el devoto que avanza, una mujer atractiva es la puerta que conduce al infierno.
Той, хто прагне досягнути вершини йоґи і хто в служінні Мені пізнав свою істинну сутність, ніколи не повинен спілкуватися з привабливою жінкою, бо писання проголошують, що для відданого така жінка — це брама до пекла.
Significado
Коментар
La culminación del yoga está en ser plenamente consciente de Kṛṣṇa. Así se afirma en el Bhagavad-gītā: La persona que está pensando siempre en Kṛṣṇa con devoción es el yogī más elevado. Y, en el segundo capítulo del Primer Canto del Śrīmad-Bhāgavatam, se afirma también que cuando, por haber ofrecido servicio a la Suprema Personalidad de Dios, nos liberamos de la contaminación material, en ese momento podemos entender la ciencia de Dios.
ПОЯСНЕННЯ: Вершина йоґи — це розвиток досконалої свідомості Крішни. Це сказано також у «Бгаґавад-ґіті»: найвищим з усіх йоґів є той, хто повсякчасно з відданістю думає про Крішну. І в другій главі Першої пісні «Шрімад-Бгаґаватам» теж сказано, що тільки той, хто завдяки відданому служінню Верховному Богові-Особі звільнився від матеріальної скверни, може пізнати науку про Бога.
Aquí aparece la palabra pratilabdhātma-lābhaḥ. Ātmā significa «ser», y lābha significa «ganar». Por lo general, las almas condicionadas han perdido su ātmā, su ser, pero los trascendentalistas han comprendido el ser. Se indica que esas almas autorrealizadas que aspiran al nivel supremo de perfección yóguica no deben relacionarse con mujeres jóvenes. Sin embargo, en los tiempos actuales hay muchos sinverg&ūenzas que aconsejan que, como tenemos genitales, debemos disfrutar de las mujeres todo lo que queramos, y que ello no impide que, al mismo tiempo, nos convirtamos en yogīs. No existe ningún sistema de yoga genuino que acepte la relación con mujeres. Aquí se afirma claramente que la relación con mujeres es la puerta que conduce a la vida infernal. La civilización védica pone muchas restricciones a la relación con mujeres. Tres de las cuatro divisiones sociales —los brahmacārīs, los vānaprasthas y los sannyāsīs— tienen estrictamente prohibida la relación con mujeres; solo los gṛhasthas, los casados, están autorizados para tener relación íntima con una mujer, y esa relación se reduce a la necesaria para engendrar buenos hijos. Sin embargo, si queremos continuar nuestra existencia en el mundo material, podemos permitirnos la compañía femenina sin restricción alguna.
У цьому вірші ми подибуємо слово пратілабдга̄тма-ла̄бгах̣. А̄тма̄ означає «я», або «сутність», а ла̄бга означає «досягнення». Зумовлені душі гублять свою атму, або своє «я», тоді як трансценденталісти пізнають себе. Писання вчать, що таким свідомим своєї сутності душам, які прагнуть найвищої досконалості йоґи, не слід спілкуватися з молодими жінками. Однак нині не бракує негідників, які вчать, що раз чоловікові дано статеві органи, він повинен насолоджуватись жінками, скільки забажає, і це не заважає йому стати йоґом. Однак жодна класична система йоґи не дозволяє водитися з жінками. Тут чітко сказано, що спілкування з жінками — це брама до життя в пеклі. Ведична цивілізація зводить це спілкування до мінімуму. З чотирьох життєвих станів брахмачарі,