Text 6
6
Texto
Текст
manasā prāṇa-dhāraṇam
vaikuṇṭha-līlābhidhyānaṁ
samādhānaṁ tathātmanaḥ
манаса̄ пра̄н̣а-дга̄ран̣ам
ваікун̣т̣га-ліла̄бгідгйа̄нам̇
сама̄дга̄нам̇ татга̄тманах̣
Palabra por palabra
Послівний переклад
sva-dhiṣṇyānām — dentro de los círculos de aire vital; eka-deśe — en un punto; manasā — con la mente; prāṇa — el aire vital; dhāraṇam — fijando; vaikuṇṭha-līlā — en los pasatiempos de la Suprema Personalidad de Dios; abhidhyānam — concentración; samādhānam — samādhi; tathā — de esta manera; ātmanaḥ — de la mente.
сва-дгішн̣йа̄на̄м — у колах, якими рухається життєве повітря; ека-деш́е — в одному місці; манаса̄ — розумом; пра̄н̣а — життєве повітря; дга̄ран̣ам — зосередивши; ваікун̣т̣га-ліла̄ — на розвагах Верховного Бога-Особи; абгідгйа̄нам — зосередження; сама̄дга̄нам — самадгі; татга̄ — так; а̄тманах̣ — розуму.
Traducción
Переклад
Fijar el aire vital y la mente en uno de los seis círculos de la circulación del aire vital en el cuerpo, concentrando de este modo la mente en los pasatiempos trascendentales de la Suprema Personalidad de Dios, se denomina samādhi, o samādhāna, de la mente.
Коли людина тримає життєве повітря і розум в одному з шести кіл циркуляції життєвого повітря в тілі, а також зосереджує розум на трансцендентних розвагах Верховного Бога-Особи, це називається самадгі, чи самадгана розуму.
Significado
Коментар
En el cuerpo hay seis círculos de circulación del aire vital. El primero está dentro del estómago; el segundo, en la zona del corazón; el tercero, en la zona de los pulmones; el cuarto, sobre el paladar; el quinto, entre las cejas; y el sexto, el más elevado, encima del cerebro. Hay que fijar la mente y la circulación del aire vital, pensando entonces en los pasatiempos trascendentales del Señor Supremo. Nunca se dice que hay que concentrarse en el vacío o en lo impersonal. Se afirma claramente: vaikuṇṭha-līlā. Līlā significa «pasatiempos». ¿Qué posibilidad habría de pensar en esos pasatiempos si la Verdad Absoluta, la Personalidad de Dios, no tuviese actividades trascendentales? Esa concentración se puede conseguir por medio de los procesos del servicio devocional, cantando y escuchando acerca de los pasatiempos de la Suprema Personalidad de Dios. Como se explica en el Śrīmad-Bhāgavatam, el Señor aparece y desaparece en función de Sus relaciones con distintos devotos. Las Escrituras védicas contienen muchas narraciones de los pasatiempos del Señor, incluyendo la Batalla de Kurukṣetra y relatos históricos acerca de la vida y enseñanzas de devotos como Prahlāda Mahārāja, Dhruva Mahārāja y Ambarīṣa Mahārāja. Solo necesitamos concentrar la mente en una de esas narraciones y absorbernos en pensar siempre en ella. Entonces estaremos en samādhi. El samādhi no es un estado artificial del cuerpo; es el estado que se alcanza cuando la mente está verdaderamente absorta en pensar en la Suprema Personalidad de Dios.
ПОЯСНЕННЯ: В тілі є шість кіл, якими циркулює життєве повітря. Перше коло міститься в області черева, друге — серця, третє — легенів, четверте — піднебіння, п’яте — міжбрів’я і найвище, шосте, — над мозком. Треба зосередити свій розум і зафіксувати циркуляцію життєвого повітря, щоб таким чином думати про трансцендентні розваги Верховного Господа. Ніде не сказано, що треба зосереджуватися на чомусь безособистісному чи на порожнечі. Тут чітко сказано: ваікун̣т̣га-ліла̄. Ліла̄ означає «розваги». Якби Абсолютна Істина, Бог-Особа, не вершив трансцендентних діянь, як би ми могли думати про Його розваги? Досягнути цього рівня зосередженості можна тільки відданим служінням, слухаючи й переповідаючи описи розваг Верховного Бога-Особи. Як пояснює «Шрімад-Бгаґаватам», Господь з’являється в цьому світі і зникає, відповідаючи на почуття різних відданих до Нього. Ведичні писання містять багато описів Господніх розваг. Серед них є і опис битви на Курукшетрі, і історичні факти щодо життя й настанов Господніх відданих, як оце Прахлада Махараджа, Дгрува Махараджа і Амбаріша Махараджа. Треба просто зосередити розум на цих оповідях і завжди залишатися зануреним у роздуми про них. Так людина досягне стану самадгі. Самадгі — це не штучно викликаний стан тіла, це стан, якого людина досягає, коли її розум реально занурений у думки про Верховного Бога-Особу.