Text 13
13
Texto
Текст
padma-garbhāruṇekṣaṇam
nīlotpala-dala-śyāmaṁ
śaṅkha-cakra-gadā-dharam
падма-ґарбга̄рун̣екшан̣ам
нілотпала-дала-ш́йа̄мам̇
ш́ан̇кга-чакра-ґада̄-дгарам
Palabra por palabra
Послівний переклад
прасанна — радісне; вадана — обличчя; амбгоджам — лотосове; падма-ґарбга — внутрішня частина лотоса; арун̣а — рожевими; ішан̣ам — очима; ніла-утпала — синій лотос; дала — пелюстки; ш́йа̄мам — маглявий; ш́ан̇кга — мушлю; чакра — диск; ґада̄ — булаву; дгарам — тримаючи.
Traducción
Переклад
La Suprema Personalidad de Dios tiene un rostro alegre, semejante al loto, con ojos rojizos como el interior de un loto, y un cuerpo oscuro como los pétalos del loto azul. Lleva una concha, un disco y una maza en tres de Sus manos.
Радісне обличчя Верховного Бога-Особи скидається на лотос, Його рожеві очі — на внутрішню сторону лотосових пелюсток, а смагляве тіло — на пелюстки синього лотоса. У трьох руках Він тримає мушлю, диск і булаву.
Significado
Коментар
En este verso se nos recomienda de modo definitivo concentrar la mente en la forma de Viṣṇu. Hay doce formas distintas de Viṣṇu, que se describen en Las enseñanzas del Señor Caitanya. No podemos concentrar la mente en nada vacío o impersonal; hay que fijarla en la forma personal del Señor, cuya actitud, como se describe en este verso, es alegre. En el Bhagavad-gītā se afirma que la meditación en los aspectos impersonal o vacío es muy penosa para el meditador. Los que están apegados a esos aspectos de meditación tienen que pasar por un proceso muy difícil, pues no estamos acostumbrados a concentrar la mente en algo impersonal. Lo cierto es que esa meditación ni siquiera es posible. El Bhagavad-gītā confirma también que debemos concentrar la mente en la Personalidad de Dios.
ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш не залишає сумнівів щодо того, що треба зосереджувати розум на образі Вішну. Існує дванадцять різних форм Вішну. Їх описано в «Повчаннях Господа Чайтан’ї». Розум неможливо зосередити на чомусь безособистісному чи на порожнечі. Щоб зосередити розум, його треба скерувати на сповнений радості особистісний образ Господа, який описано в цьому вірші. «Бгаґавад-ґіта» зазначає, що медитувати на безособистісний аспект чи на порожнечу вкрай важко. Людям, прив’язаним до медитації на безособистісне чи на порожнечу, доведеться долати на своєму шляху великі труднощі, бо нашому розуму невластиво зосереджуватися на чомусь безособистісному. Насправді, така медитація просто неможлива. «Бгаґавад-ґіта» теж вчить, що треба зосереджувати розум на Богові-Особі.
Aquí se describe que el color de la Personalidad de Dios, Kṛṣṇa, es nīlotpala-dala; esto significa que es como el de una flor de loto con pétalos de tinte azul y blanco. La gente siempre pregunta por qué Kṛṣṇa es azul. El color del Señor no es producto de la imaginación de ningún artista. Se describe en Escrituras autoritativas. En la Brahma-saṁhitā se compara también el color del cuerpo de Kṛṣṇa con el de una nube azulada. El color del Señor no es una imaginación poética. En la Brahma-saṁhitā, el Śrīmad-Bhāgavatam, el Bhagavad-gītā y muchos de los Purāṇas hay descripciones autoritativas del cuerpo, las armas y todos los demás objetos relacionados con el Señor. Aquí se describe el aspecto del Señor como padma-garbhāruṇekṣaṇam. Sus ojos se parecen al interior de la flor de loto, y en Sus cuatro manos sostiene los cuatro símbolos: la concha, el disco, la maza y el loto.
Колір тіла Бога-Особи, Крішни, цей вірш описує словами нілотпала-дала, порівнюючи його з синьо-білими пелюстками лотоса. Люди завжди запитують, чому Крішна синій. Колір Господнього тіла — це не виплід уяви якогось художника. Його описано в авторитетних писаннях. «Брахма-самхіта» теж порівнює колір тіла Крішни з кольором синьої хмари. Колір Господнього тіла — це не поетична вигадка. Тіло Господа, Його зброю та інші атрибути описано в «Брахма-самхіті», «Шрімад-Бгаґаватам», «Бгаґавад-ґіті» та багатьох Пуранах. Обличчя Господа названо тут падма-ґарбга̄рун̣екшан̣ам. Його очі схожі на внутрішню частину лотоса, і в Своїх чотирьох руках Він тримає чотири символи: мушлю, диск, булаву і лотос.