Text 9
9
Texto
Текст
prakṛteḥ puruṣasyāpi
lakṣaṇaṁ puruṣottama
brūhi kāraṇayor asya
sad-asac ca yad-ātmakam
пракр̣тех̣ пурушасйа̄пі
лакшан̣ам̇ пурушоттама
брӯхі ка̄ран̣айор асйа
сад-асач ча йад-а̄тмакам
Palabra por palabra
Послівний переклад
devahūtiḥ uvāca — Devahūti dijo; prakṛteḥ — de Sus energías; puruṣasya — de la Persona Suprema; api — también; lakṣaṇam — características; puruṣa-uttama — ¡oh, Suprema Personalidad de Dios!; brūhi — ten la bondad de explicar; kāraṇayoḥ — causas; asya — de la creación; sat-asat — manifiesta y no manifiesta; ca — y; yat-ātmakam — de las cuales consta.
девахӯтіх̣ ува̄ча — Девахуті сказала; пракр̣тех̣ — Його енерґій; пурушасйа — Верховної Особи; апі — також; лакшан̣ам — якості; пуруша-уттама — Верховний Боже-Особо; брӯхі — будь ласка, поясни; ка̄ран̣айох̣ — причин; асйа — цього творіння; сат-асат — проявленого й непроявленого; ча — і; йат-а̄тмакам — що складені із.
Traducción
Переклад
Devahūti dijo: ¡Oh, Suprema Personalidad de Dios!, ten la bondad de explicar las características de la Persona Suprema y de Sus energías, pues estas son las dos causas de esta creación manifiesta y no manifiesta.
Девахуті сказала: О Верховний Боже-Особо, опиши, будь ласка, якості Верховної Особи та Його енерґій, бо і Господь, і Його енерґії є причинами проявленого й проявленого творіння.
Significado
Коментар
Prakṛti, la naturaleza material, está relacionada con el Señor Supremo, y a la vez, con las entidades vivientes, tal como una mujer está relacionada con su marido como esposa y con sus hijos como madre. En el Bhagavad-gītā el Señor dice que Él fecunda a la madre naturaleza con hijos, las entidades vivientes, y a continuación se manifiestan todas las especies de entidades vivientes. Ya se ha explicado la relación de todas las entidades vivientes con la naturaleza material. Ahora Devahūti quiere entender la relación entre la naturaleza material y el Señor Supremo. Se explica que el producto de esa relación es el mundo material manifestado y no manifestado. El mundo material no manifestado es el mahat-tattva sutil, del cual ha surgido la manifestación material.
ПОЯСНЕННЯ: Пракріті, або матеріальна природа, має зв’язок і з Верховним Господом, і з живими істотами, так само як жінка пов’язана з чоловіком як дружина і з дітьми як матір. У «Бгаґавад-ґіті» Господь каже, що Він запліднює матір-природу живими істотами, Своїми дітьми, і так з’являються на світ усі види життя. Стосунки, в яких перебувають усі живі істоти й матеріальна природа, вже пояснено в попередніх віршах. Тепер Девахуті хоче зрозуміти стосунки, які пов’язують матеріальну природу і Верховного Господа. Внаслідок цих стосунків виникає проявлений і непроявлений матеріальний світ. Непроявлений матеріальний світ — це тонка махат-таттва, з якої постає проявлена матерія.
En las Escrituras védicas se dice que el Señor Supremo fecunda con Su mirada a la energía material total, y que entonces de la naturaleza material nace todo. En el capítulo nueve del Bhagavad-gītā se confirma también que la naturaleza actúa bajo Su mirada, adhyakṣeṇa: bajo Su dirección y por Su voluntad. La naturaleza no actúa ciegamente. Devahūti, después de entender la posición de las almas condicionadas en relación con la naturaleza material, quiso conocer cómo actúa la naturaleza bajo la dirección del Señor, y qué relación hay entre la naturaleza material y el Señor. En otras palabras, quiso conocer las características del Señor Supremo en relación con la naturaleza material.
У ведичних писаннях сказано, що Верховний Господь запліднює Своїм поглядом сукупну матеріальну енерґію, і тоді матеріальна природа породжує на світ усе суще. У дев’ятій главі «Бгаґавад-ґіти» теж сказано, що життєдіяльність природи протікає під Господнім поглядом — адгйакшен̣а, за Його проводом і згідно з Його волею. Природа аж ніяк не діє сліпо. Девахуті зрозуміла, в яких стосунках зумовлені душі перебувають із матеріальною природою, і тепер хотіла дізнатися про те, як природа діє під проводом Господа і які стосунки пов’язують матеріальну природу з Господом. Іншими словами, вона хотіла дізнатися про якості, які Верховний Господь проявляє в стосунках з матеріальною природою.
Ciertamente, la relación entre las entidades vivientes y la materia no está al mismo nivel que la relación entre el Señor Supremo y la materia, aunque los māyāvādīs puede que interpreten las cosas de ese modo. Cuando se dice que las entidades vivientes son víctimas de la confusión, los filósofos māyāvādīs atribuyen la misma confusión al Señor Supremo. Pero esa atribución no es correcta. El Señor nunca está confundido. Esa es la diferencia entre personalistas e impersonalistas. A Devahūti no le falta inteligencia. Tiene la suficiente inteligencia como para entender que las entidades vivientes no están al mismo nivel que el Señor Supremo. Siendo infinitesimales, las entidades vivientes quedan confundidas o condicionadas por la naturaleza material, pero eso no significa que el Señor Supremo también esté condicionado o confundido. La diferencia entre el alma condicionada y el Señor es que el Señor es el Señor, el amo de la naturaleza material, y por lo tanto no está sujeto a su control. Ni la naturaleza espiritual ni la naturaleza material ejercen su control sobre Él. Él es el controlador supremo, y no se Le puede comparar con las entidades vivientes comunes, que están bajo el control de las leyes de la naturaleza material.
Стосунки живих істот з матеріальною природою, безперечно, перебувають на цілковито іншому рівні, аніж стосунки Верховного Господа з матерією, всупереч усім тлумаченням майаваді. Щоразу, коли писання згадують про ілюзію живих істот, філософи-майаваді приписують цю ілюзію Верховному Господу. Але таке тлумачення неправомірне. Господь ніколи не впадає в ілюзію. Саме в цьому розходяться між собою персоналісти й імперсоналісти. Девахуті не належить до бідних на інтелект людей. Вона має досить гострий розум, щоб зрозуміти, що живі істоти не перебувають на одному рівні з Верховним Господом. Живі істоти безмежно малі й тому матеріальна природа може їх ввести в ілюзію, тобто зумовити, але це не означає, що вона може зумовити і ввести в ілюзію і Верховного Господа. Відмінність між зумовленою душею і Господом полягає в тому, що Господь — завжди Господь, повелитель матеріальної природи, і тому не підвладний їй. Він не підвладний ні для духовної природи, ні для матеріальної. Він, і тільки Він один є верховний повелитель, і з Ним не зрівнятися звичайним живим істотам, що підлягають законам матеріальної природи.
En este verso se emplean dos palabras: sat y asat. La manifestación cósmica es asat, no existe, pero la energía material del Señor Supremo es sat, existe siempre. La naturaleza material existe siempre en su forma sutil como energía del Señor, pero a veces manifiesta esta naturaleza inexistente o de existencia temporal, el cosmos. Puede establecerse una analogía: El padre y la madre existen, pero a veces la madre engendra hijos. Similarmente, la manifestación cósmica, que viene de la naturaleza material no manifestada del Señor Supremo, aparece a veces y de nuevo desaparece. Pero la naturaleza material existe siempre, y el Señor es la causa suprema de las dos manifestaciones del mundo material, la densa y la sutil.
В цьому вірші вжито два слова: сат і асат. Космічний прояв — це асат, або те, що не існує, але матеріальна енерґія Верховного Господа — це сат, або те, що існує вічно. Матеріальна енерґія вічно існує в тонкій формі, як енерґія Господа, але іноді вона проявляє цю неіснуючу, чи, точніше, тимчасово існуючу, природу, матеріальний космос. Пояснити це допомагає аналогія з батьком та матір’ю: і батько, і матір реально існують, але іноді мати зачинає дітей. Так само космічний прояв, що постає з непроявленої матеріальної природи Верховного Господа, іноді з’являється, а іноді знову зникає. Проте сама матеріальна природа існує вічно, і Господь являє собою найвищу причину як тонких, так і грубих проявів матеріального світу.