Skip to main content

Text 7

7

Texto

Текст

tad asya saṁsṛtir bandhaḥ
pāra-tantryaṁ ca tat-kṛtam
bhavaty akartur īśasya
sākṣiṇo nirvṛtātmanaḥ
тад асйа сам̇ср̣тір бандгах̣
па̄ра-тантрйам̇ ча тат-кр̣там
бгаватй акартур іш́асйа
са̄кшін̣о нірвр̣та̄тманах̣

Palabra por palabra

Послівний переклад

tat — del concepto erróneo; asya — del alma condicionada; saṁsṛtiḥ — vida condicionada; bandhaḥ — cautiverio; pāra-tantryam — subordinación; ca — y; tat-kṛtam — hecha por esa; bhavati — es; akartuḥ — del que no actúa; īśasya — independiente; sākṣiṇaḥ — el testigo; nirvṛta-ātmanaḥ — dichosa por naturaleza.

тат  —  від цієї оманної концепції; асйа  —  зумовленої душі; сам̇ср̣тіх̣  —  зумовлене життя; бандгах̣  —  рабство; па̄ра-тантрйам  —  залежність; ча  —  і; тат-кр̣там  —  зроблене з того; бгаваті  —  є; акартух̣  —  того, хто не виконує діяльності; іш́асйа  —  незалежного; са̄кшін̣ах̣  —  свідка; нірвр̣та-а̄тманах̣  —  радісного.

Traducción

Переклад

La conciencia material es la causa de la vida condicionada, en la cual la energía material impone una serie de condicionamientos a la entidad viviente. Aunque el alma espiritual no hace nada y es trascendental a esas actividades, se ve de este modo afectada por la vida condicionada.

Матеріальна свідомість являє собою причину зумовленого життя, в якому матеріальна енерґія зв’язує живу істоту суворими умовами. Хоча духовна душа нічого не робить і залишається трансцендентною до всіх дій, вона потрапляє в рабство зумовленого життя.

Significado

Коментар

El filósofo māyāvādī, que no distingue entre el Espíritu Supremo y el espíritu individual, dice que la existencia condicionada de la entidad viviente es su līlā, su pasatiempo. Pero la palabra «pasatiempo» lleva implícita su referencia a las actividades del Señor. Los māyāvādīs no usan la palabra correctamente, y dicen que la entidad viviente, incluso en un cuerpo de cerdo, que se alimenta a base de excremento, está disfrutando también de sus pasatiempos. Esa interpretación es de lo más peligrosa. En realidad, el Señor Supremo es el líder y sustentador de todas las entidades vivientes. Sus pasatiempos son trascendentales a cualquier actividad material. Esos pasatiempos del Señor no pueden rebajarse al nivel de las actividades condicionadas de las entidades vivientes. En la vida condicionada, la entidad viviente en realidad es como un esclavo en manos de la energía material. Lo que la energía material ordena, el alma condicionada lo hace. No es responsable de ello; no es más que el testigo de la acción, pero está forzada a actuar de ese modo por la ofensa que ha cometido en su relación eterna con Kṛṣṇa. Por esa razón, el Señor Kṛṣṇa dice en el Bhagavad-gītā que māyā, Su energía material, es tan poderosa que es insuperable. Pero cuando la entidad viviente entiende simplemente que su posición constitucional es servir a Kṛṣṇa, y trata de basar sus acciones en ese principio, por muy condicionada que esté, la influencia de māyā se desvanece de inmediato. Esto se afirma claramente en el capítulo siete del Bhagavad-gītā: Kṛṣṇa Se hace cargo de todo aquel que se entrega a Él desamparadamente, y de este modo se elimina la influencia de māyā, la vida condicionada.

ПОЯСНЕННЯ: Філософи-майаваді, які не розрізняють між Верховним Духом і індивідуальним духом, запевняють, що зумовлене існування живої істоти    —    це її ліла, тобто розвага. Але слово «розвага» доречне тоді, коли йдеться про участь в іграх Господа. Майаваді спотворюють зміст цього слова і кажуть, що навіть тоді, коли жива істота стає свинею й пожирає випорожнення, вона все одно насолоджується своїми розвагами. Така теорія вкрай небезпечна. Верховний Господь очолює всіх живих істот і підтримує їх. Його розваги трансцендентні до будь-якої матеріальної діяльності. Господні розваги неможливо прирівняти до зумовленої діяльності живих істот. Провадячи зумовлене існування, жива істота залишається рабом матеріальної енерґії. Зумовлена душа покірно виконує всі вказівки матеріальної енерґії. Душа ні за що не відповідає, вона просто свідок усіх своїх дій, які її примушує виконувати матеріальна енерґія за те, що вона образила Крішну, побажавши розірвати свої вічні стосунки з Ним. Тому Господь Крішна каже в «Бгаґавад-ґіті», що майа, Його матеріальна енерґія, настільки могутня, що її неможливо подолати. Але якщо жива істота просто усвідомлює своє природне становище слуги Крішни й намагається діяти згідно зі своїм становищем, то, хоч як глибоко вона була зумовлена, майа відразу ж звільняє її від свого впливу. Це чітко сказано в сьомій главі «Бгаґавад-ґіти»: Крішна Сам турбується про кожного, хто беззастережно віддається Йому, і тому така істота виходить з-під впливу майі, тобто звільняється від зумовленого існування.

En realidad, el alma espiritual es sac-cid-ānanda: eterna, plena de bienaventuranza y plena de conocimiento. Sin embargo, bajo las garras de māyā, experimenta continuamente los sufrimientos del nacimiento, la muerte, las enfermedades y la vejez. La persona debe ser seria para curar ese condicionamiento de la existencia material y pasar al estado de conciencia de Kṛṣṇa, pues de esa manera su largo sufrimiento puede mitigarse sin dificultad. En resumen, el sufrimiento del alma condicionada se debe a su apego a la naturaleza material. Ese apego por la materia debe transferirse a Kṛṣṇa.

Насправді духовна душа є сач-чід-ананда    —    вічна, сповнена блаженства і знання. Однак в лабетах майі вона змушена страждати від нескінного ланцюга народжень, смертей, хвороб і старості. Треба серйозно поставитися до хвороби матеріального існування і постаратися вилікуватися від неї, піднявшись на рівень свідомості Крішни, тому що свідомість Крішни дає змогу легко покласти край усім своїм стражданням. Отже, висновок цього вірша полягає в тому, що причина страждань зумовленої душі    —    це її прив’язаність до матеріальної природи. Жива істота повинна перенести цю прив’язаність з матерії на Крішну.