Text 36
36
Texto
Текст
mumukṣūṇāṁ durāśayāt
prasaṅkhyānāya tattvānāṁ
sammatāyātma-darśane
мумукшӯн̣а̄м̇ дура̄ш́айа̄т
прасан̇кгйа̄на̄йа таттва̄на̄м̇
саммата̄йа̄тма-дарш́ане
Palabra por palabra
Послівний переклад
etat — este; me — Mi; janma — nacimiento; loke — en el mundo; asmin — en este; mumukṣūṇām — por aquellos grandes sabios que buscan la liberación; durāśayāt — de deseos materiales innecesarios; prasaṅkhyānāya — para explicar; tattvānām — de las verdades; sammatāya — que es muy apreciado; ātma-darśane — en la autorrealización.
етат — це; ме — Моє; джанма — народження; локе — у світі; асмін — в цьому; мумукшӯн̣а̄м — великими мудрецями, які шукають звільнення; дура̄ш́айа̄т — від непотрібних матеріальних бажань; прасан̇кгйа̄на̄йа — задля роз’яснення; таттва̄на̄м — істин; саммата̄йа — високо шанованому; а̄тма-дарш́ане — в методі самоусвідомлення.
Traducción
Переклад
Mi advenimiento en este mundo tiene como fin especial la explicación de la filosofía del sāṅkhya, muy apreciada con vistas a la autorrealización por aquellos que desean liberarse del enredo de los deseos materiales innecesarios.
Я з’явився в цьому світі для того, щоб пояснити філософію санкг’ї, що її глибоко шанують і цінують як метод самоусвідомлення всі, хто прагне звільнитися з полону непотрібних матеріальних бажань.
Significado
Коментар
Aquí es muy significativa la palabra durāśayāt. Dur se refiere a «inconvenientes» o duḥkha, «miserias». Āśayāt significa «del refugio». Las almas condicionadas hemos aceptado el refugio del cuerpo material, que está lleno de inconvenientes y miserias. La gente necia no puede entender la situación, y eso se denomina «ignorancia», «ilusión», o «el hechizo de māyā». La sociedad humana debe entender muy seriamente que el cuerpo es, en sí, la fuente de todas las miserias de la vida. Supuestamente, la civilización moderna debería estar progresando en conocimiento científico, pero ¿qué es ese conocimiento científico? Se basa solamente en las comodidades del cuerpo, sin conocimiento de que el cuerpo, por muy confortablemente que lo mantengamos, está sujeto a la destrucción. Como se afirma en el Bhagavad-gītā: antavanta ime dehāḥ: Estos cuerpos están destinados a la destrucción. Nityasyoktāḥ śarīriṇaḥ se refiere al alma viviente, la chispa viviente que hay dentro del cuerpo. Esa alma es eterna, pero el cuerpo no lo es. Para nuestra actividad, debemos tener un cuerpo; sin cuerpo, sin órganos de los sentidos, no hay actividad. Pero la gente no se pregunta si es posible tener un cuerpo eterno. En realidad aspiran a él, pues aunque se ocupan en disfrute de los sentidos, ese disfrute no es eterno. Anhelan, por lo tanto, algo de lo que puedan disfrutar eternamente, pero no entienden cómo obtener esa perfección. De modo que la filosofía sāṅkhya, como aquí afirma Kapiladeva, es tattvānām. El sistema de filosofía sāṅkhya está concebido para aportar entendimiento de la auténtica verdad. ¿Cuál es esa auténtica verdad?: el conocimiento de cómo salir del cuerpo material, que es la fuente de todo problema. El Señor Kapila Se encarna o adviene con esa finalidad especial. Eso se afirma aquí claramente.
ПОЯСНЕННЯ: В цьому вірші варто відзначати слово дура̄ш́айа̄т. Дур означає «турботи» або дух̣кга, «нещастя». А̄ш́айа̄т означає «від притулку». Ми, зумовлені душі, обрали своїм притулком матеріальне тіло, яке породжує численні турботи і страждання. Нетямущі люди не усвідомлюють свого становища, і тому їхній стан називають невіглаством, ілюзією чи покровом майі. Людство повинно глибоко усвідомити, що тіло саме по собі становить причину всіх страждань. Сучасна цивілізація претендує на стрімкий науковий проґрес, але до чого зводиться їхня наука? Вся їхня наука присвячена винятково створенню тілесних вигод, але вони іґнорують той факт, що незважаючи на весь комфорт тіло кінець-кінцем руйнується. Як сказано в «Бгаґавад-ґіті», антаванта іме деха̄х̣ — ці тіла приречені на загибель. Нітйасйокта̄х̣ ш́арірін̣ах̣ — натомість жива душа, іскра життя, схована в тілі, вічна, на відміну від тіла. Для того, щоб діяти, ми потребуємо якесь тіло, адже без тіла, без органів чуттів, ми не можемо діяти. Однак люди не намагаються з’ясувати, чи можливо мати вічне тіло. Насаправді кожен прагне мати вічне тіло, бо, хоч як люди намагаються задовольняти свої чуття, всі їхні насолоди тимчасові. Всі прагнуть знайти насолоду, яка може тривати вічно, але не знають, де її шукати. Тому людству потрібна філософія санкг’ї, яку Капіладева характеризує тут словом таттва̄на̄м. Філософська система санкг’ї призначена пояснити істинне знання. В чому полягає істинне знання? Істинне знання — це знання про те, як звільнитися від матеріального тіла, яке становить причину всіх страждань. Принести це знання якраз і становить мету втілення чи сходження Господа Капіли, як з’ясовано тут.