Skip to main content

Text 23

23

Texto

Текст

śatarūpā mahā-rājñī
pāribarhān mahā-dhanān
dampatyoḥ paryadāt prītyā
bhūṣā-vāsaḥ paricchadān
ш́атарӯпа̄ маха̄-ра̄джн̃і
па̄рібарха̄н маха̄-дгана̄н
дампатйох̣ парйада̄т прітйа̄
бгӯша̄-ва̄сах̣ паріччгада̄н

Palabra por palabra

Послівний переклад

śatarūpā — Śatarūpā; mahā-rājñī — la emperatriz; pāribarhān — dote; mahā-dhanān — valiosos regalos; dam-patyoḥ — a la novia y el novio; paryadāt — dio; prītyā — por afecto; bhūṣā — adornos; vāsaḥ — vestidos; paricchadān — artículos de uso doméstico.

ш́атарӯпа̄  —  Шатарупа; маха̄-ра̄джн̃і  —  імператриця; па̄рібарха̄н  —  посаг; маха̄-дгана̄н  —  коштовні дарунки; дам-патйох̣  —  нареченому й нареченій; парйада̄т  —  дала; прітйа̄  —  любовно; бгӯша̄  —  прикрасами; ва̄сах̣  —  одягом; паріччгада̄н  —  домашнім начинням.

Traducción

Переклад

La emperatriz Śatarūpā, con gran afecto, obsequió al novio y a la novia con una dote de regalos muy valiosos, como la ocasión requería: joyas, vestidos y artículos hogareños.

Імператриця Шатарупа, як годилося, з любов’ю подарувала молодятам посаг, до якого входили численні цінні дарунки    —    коштовні прикраси, одяг та домашнє начиння.

Significado

Коментар

En la India tiene todavía vigor la costumbre de dar una dote cuando se da una hija en caridad. Los regalos se hacen conforme a la posición del padre de la novia. Pāribarhān mahā-dhanān se refiere a la dote que se debe ceder al novio cuando hay un casamiento. Aquí mahā-dhanān se refiere a regalos muy valiosos, propios de la dote de una emperatriz. Aquí aparecen también las palabras bhūṣā-vāsaḥ paricchadān. Bhūṣā significa «adornos», vāsaḥ significa «ropas», y paricchadān significa «diversos artículos hogareños». Kardama Muni, que hasta entonces había observado celibato como brahmacārī, recibió todas las cosas apropiadas para la ceremonia de boda de la hija de un emperador. La novia, Devahūti, iba ataviada con muchos adornos y costosos vestidos.

ПОЯСНЕННЯ: В Індії й нині існує звичай віддавати дочку в дар нареченому і за нею давати також посаг. Розмір і цінність посагу залежить від статків батька нареченої. Слова па̄рібарга̄н маха̄-дгана̄н в цьому вірші означають «посаг, який треба дарувати нареченому під час одруження». Слова маха̄-дгана̄н вказують на дуже коштовні дари, гідні імператора. Також тут сказано бгӯша̄-ва̄сах̣ паріччгада̄н. Бгӯша̄ означає «прикраси», ва̄сах̣ означає «одяг», а паріччгада̄н означає «всіляке домашнє майно». Кардамі Муні, що до того часу дотримувався обітниці брахмачар’ї, піднесли численні дари, гідні нареченого імператорської дочки. Наречена, Девахуті, була вдягнута в коштовні шати і прикрашена дорогими оздобами.

Fue así como Kardama Muni se casó con toda opulencia con una esposa cualificada, y recibió como dote todo el ajuar necesario para la vida familiar. Todavía hoy, en los casamientos al estilo védico, el padre de la novia entrega al novio una dote similar; incluso en la India extremadamente pobre hay casamientos en los que se gastan cientos y miles de rupias en la dote. Este sistema no es ilegal, como algunos han tratado de probar. La dote es un regalo que el padre hace a la hija para mostrarle su buena voluntad, y es obligatorio. En casos excepcionales, el padre es completamente incapaz de dar una dote; el mandamiento entonces es que dé, por lo menos, una fruta y una flor. Como se afirma en el Bhagavad-gītā, también se puede complacer a Dios con tan solo una fruta y una flor. Cuando no hay solvencia financiera ni posibilidades de reunir una dote de otra manera, se puede dar una fruta y una flor para satisfacer al novio.

Таким чином, Кардама Муні з усією пишністю одружився на достойній дівчині. Одночасно з цим він отримав усе потрібне для сімейного життя. І нині, коли молоді беруть ведичний шлюб, батько нареченої дає за нею посаг майбутньому зятеві. Навіть у Індії, де люди часто дуже бідні, на посаг для нареченої нерідко витрачають сотні тисяч рупій. Звичай давати за дочкою посаг ні в чому не суперечить законам людського суспільства, хоч як деякі люди намагалися довести це. Батько нареченої дає молодятам посаг для того, щоб своїм дарунком показати свою прихильність до дочки. Дати посаг    —    це обов’язок батька. Писання вказують, що в тих рідких випадках, коли батько зовсім неспроможний нічого подарувати, він повинен дати хоча б якийсь плід і квітку. Як сказано в «Бгаґавад-ґіті», Самого Бога можна задовольнити, піднісши Йому просто плід і квітку. Коли батьки нареченої зовсім не мають ніяких статків, вони можуть дати нареченому плід і квітку, щоб якось його задовольнити.