Text 27
27
Texto
Текст
karāla-daṁṣṭraṁ paridaṣṭa-dacchadam
ajādayo vīkṣya śaśaṁsur āgatā
aho imaṁ ko nu labheta saṁsthitim
кара̄ла-дам̇шт̣рам̇ парідашт̣а-даччгадам
аджа̄дайо вікшйа ш́аш́ам̇сур а̄ґата̄
ахо імам̇ ко ну лабгета сам̇стгітім
Palabra por palabra
Послівний переклад
kṣitau — en el suelo; śayānam — yaciendo; tam — Hiraṇyākṣa; akuṇṭha — sin desvanecerse; varcasam — lustre; karāla — terribles; daṁṣṭram — dientes; paridaṣṭa — mordido; dat-chadam — labio; aja-ādayaḥ — Brahmā y otros; vīkṣya — habiendo visto; śaśaṁsuḥ — admirado dijo; āgatāḥ — llegó; aho — ¡oh!; imam — esta; kaḥ — quién; nu — en verdad; labheta — pudiera encontrar; saṁsthitim — muerte.
кшітау — на землі; ш́айа̄нам — що лежав; там — Хіран’якшу; акун̣т̣га — що не зблідло; варчасам — сяйво; кара̄ла — страхітливі; дам̇шт̣рам — зуби; парідашт̣а — закушана; дат-чгадам — губа; аджа-а̄дайах̣ — Брахма та інші; вікшйа — побачивши; ш́аш́ам̇сух̣ — захоплено сказав; а̄ґата̄х̣ — прибувши; ахо — ого; імам — це; ках̣ — хто; ну — воістину; лабгета — може зустріти; сам̇стгітім — смерть.
Traducción
Переклад
Aja [Brahmā] y otros se acercaron al lugar para ver al demonio de terribles colmillos yaciendo en el suelo, mordiéndose el labio. El lustre de su rostro no se había desvanecido todavía, y Brahmā, admirado, dijo: ¡Oh! ¿Quién pudiera encontrar tan bendita muerte?
На місці події відразу ж з’явилися Аджа [Брахма] та інші і побачили перед собою простягнуте на землі тіло демона, що своїми страхітливими іклами закусив нижню губу. Його обличчя пашіло, навіть не збліднувши, і Брахма захоплено промовив: Ох, кому ще пощастило померти такою благословенною смертю?
Significado
Коментар
Aunque el demonio estaba muerto, el lustre de su cuerpo no se había desvanecido. Esto es muy singular, porque cuando muere un hombre o un animal, el cuerpo palidece inmediatamente, el lustre gradualmente se desvanece, y sobreviene la descomposición. Pero en este caso, aunque Hiraṇyākṣa yacía muerto, su lustre corporal no se desvanecía, porque el Señor, el Espíritu Supremo, estaba tocando su cuerpo. El lustre corporal se conserva fresco solo en tanto está presente el alma espiritual. Aunque el alma del demonio había partido del cuerpo, el Espíritu Supremo tocaba el cuerpo, y por esa causa no se había desvanecido su lustre corporal. El alma individual es diferente de la Suprema Personalidad de Dios. En verdad es muy afortunada la persona que ve a la Suprema Personalidad de Dios cuando abandona su cuerpo, y esta es la causa de que personalidades como Brahmā y los demás semidioses elogiasen la muerte del demonio.
ПОЯСНЕННЯ: Хоча демон вже помер, його тіло не стало бліднути. Це дуже незвичайно, бо після смерті шкіра людини чи тварини відразу блідне, рум’янець сходить зі щік і тіло починає розкладатися. Проте в цьому випадку, хоча Хіран’якша був мертвий, його тіло не втратило природного кольору, тому що до цього тіла доторкнувся Господь, Верховний Дух. Тіло зберігає свіжий колір шкіри доти, доки в ньому присутня духовна душа. Хоча душа демона вже покинула тіло, до цього тіла доторкнувся Верховний Дух, і тому воно не зберегло свій колір. Індивідуальна душа відмінна від Верховного Бога-Особи. Тому, хто, покидаючи тіло, споглядає Верховного Бога-Особу, безперечно, дуже пощастило, і тому Брахма та інші піднесені півбоги стали прославляти демонову смерть.