Text 21
21
Texto
Текст
nātyādriyat parama-bhāgavata-prasaṅgaḥ
sa tvaṁ dvijānupatha-puṇya-rajaḥ-punītaḥ
śrīvatsa-lakṣma kim agā bhaga-bhājanas tvam
на̄тйа̄дрійат парама-бга̄ґавата-прасан̇ґах̣
са твам̇ двіджа̄нупатга-пун̣йа-раджах̣-пунітах̣
ш́ріватса-лакшма кім аґа̄ бгаґа-бга̄джанас твам
Palabra por palabra
Послівний переклад
yaḥ — la cual; tām — Lakṣmī; vivikta — completamente puros; caritaiḥ — servicios devocionales; anuvartamānām — sirviendo; na — no; atyādriyat — apegado; parama — los más elevados; bhāgavata — devotos; prasaṅgaḥ — apegado; saḥ — el Señor Supremo; tvam — Tú; dvija — de los brāhmaṇas; anupatha — en el camino; puṇya — santificado; rajaḥ — polvo; punītaḥ — purificado; śrīvatsa — de Śrīvatsa; lakṣma — la marca; kim — qué; agāḥ — Tú obtuviste; bhaga — toda opulencia o toda buena cualidad; bhājanaḥ — el depositario; tvam — Tú.
йах̣ — хто; та̄м — Лакшмі; вівікта — повінстю чистим; чарітаіх̣ — відданим служінням; анувартама̄на̄м — слугуючи; на — не; атйа̄дрійат — прив’язаний; парама — найвищих; бга̄ґавата — відданих; прасан̇ґах̣ — прив’язаний; сах̣ — Верховний Господь; твам — Ти; двіджа — брахманів; анупатга — на шляху; пун̣йа — освячений; раджах̣ — пил; пунітах̣ — очищений; ш́ріватса — Шріватси; лакшма — знак; кім — що; аґа̄х̣ — Ти здобув; бгаґа — всі багатства чи всі достоїнства; бга̄джанах̣ — вмістище; твам — Ти.
Traducción
Переклад
¡Oh, Señor! Te apegas en exceso a las actividades de Tus devotos puros, pero nunca Te apegas a las diosas de la fortuna que, sin cesar, se ocupan en Tu amoroso servicio trascendental. ¿Cómo va entonces a purificarte el polvo del camino que recorren los brāhmaṇas?; y ¿cómo pueden las marcas de Śrīvatsa de Tu pecho volverte glorioso o darte buena fortuna?
Господи, Ти палко прив’язаний до всього, що роблять Твої чисті віддані, однак Ти ніколи не прив’язуєшся до богинь щастя, які завжди з трансцендентною любов’ю служать Тобі. Тож як Тебе може очистити пил з дороги, якою пройшли брахмани, і як Тобі може додати слави чи щастя знак Шріватса на Твоїх грудях?
Significado
Коментар
En la Brahma-saṁhitā se dice que muchos cientos de miles de diosas de la fortuna sirven siempre al Señor en Su planeta Vaikuṇṭha; pero, por Su actitud de renuncia hacia toda opulencia, no está apegado a ninguna de ellas. El Señor tiene seis opulencias: riqueza ilimitada, fama ilimitada, fuerza ilimitada, belleza ilimitada, conocimiento ilimitado, y renunciación ilimitada. Todos los semidioses y las restantes entidades vivientes adoran a Lakṣmī, la diosa de la fortuna, nada más que para conseguir su favor, pero el Señor nunca Se apega a ella, porque puede crear un número ilimitado de tales diosas para Su servicio trascendental. La diosa de la fortuna, Lakṣmī, a veces envidia a las hojas de tulasī que se ponen a los pies de loto del Señor, pues permanecen fijas allí y no se mueven, mientras que Lakṣmījī, aunque reside en el pecho del Señor, tiene a veces que complacer a otros devotos que oran en busca de su favor. Lakṣmījī a veces tiene que ir a satisfacer a sus numerosos devotos, pero las hojas de tulasī nunca abandonan su posición, y el Señor aprecia más, por lo tanto, el servicio de tulasī que el servicio de Lakṣmī. En consecuencia, cuando el Señor dice que Lakṣmījī no Le deja debido a la misericordia sin causa de los brāhmaṇas, podemos comprender que Lakṣmījī se ve atraída por la opulencia del Señor, y no por las bendiciones que los brāhmaṇas Le dirigen. La opulencia del Señor no depende de la misericordia de nadie; Él goza siempre de autosuficiencia. Cuando el Señor declara que Su opulencia se debe a la bendición de los brāhmaṇas y vaiṣṇavas, lo hace únicamente para enseñar a los demás que deben ofrecer respeto a los brāhmaṇas y vaiṣṇavas, los devotos del Señor.
ПОЯСНЕННЯ: У «Брахма-самхіті» сказано, що Господу на планетах Вайкунтги завжди служать сотні тисяч богинь щастя, однак, відречений від усіх багатств, Він не прив’язується до жодної з них. Господь володіє шістьма багатствами: безмежними статками, безмежною славою, безмежною силою, безмежною красою, безмежним знанням і безмежною зреченістю. Всі півбоги, як і решта живих істот, поклоняються Лакшмі, богині щастя, запобігаючи її ласки, але Господь ніколи не прив’язується до неї, тому що може створити безліч таких богинь, щоб вони виконували трансцендентне служіння Йому. Богиня щастя, Лакшмі, дещо заздрить листкам туласі, що лежать на лотосових стопах Господа, бо вони ніколи не розлучаються з Господом, тоді як Лакшміджі, хоча має місце на грудях Господа, іноді повинна подбати про інших відданих, які благають її милості. Лакшміджі іноді доводиться залишати Господа, щоб задовольнити своїх численних відданих, але листки туласі ніколи не покидають Господніх стіп. Тому Господь цінує служіння туласі більше, ніж служіння Лакшмі. Тому, коли Господь каже, що Лакшміджі не покидає Його тільки з безпричинної милості брахманів, треба розуміти, що Лакшміджі приваблюють достоїнства Господа, а не благословення, які Йому дають брахмани. Господні багатства не залежать ні від чиєї милості, Він завжди самодостатній. Коли Господь каже, що Він володіє Своїми багатствами завдяки благословенням брахманів та вайшнавів, це повинно просто служити уроком для інших і надихати всіх людей шанувати брахманів та вайшнавів, відданих Господа.