Skip to main content

Text 44

44

Texto

Текст

te vā amuṣya vadanāsita-padma-kośam
udvīkṣya sundaratarādhara-kunda-hāsam
labdhāśiṣaḥ punar avekṣya tadīyam aṅghri-
dvandvaṁ nakhāruṇa-maṇi-śrayaṇaṁ nidadhyuḥ
те ва̄ амушйа вадана̄сіта-падма-кош́ам
удвікшйа сундаратара̄дгара-кунда-ха̄сам
лабдга̄ш́ішах̣ пунар авекшйа тадійам ан̇ґгрі-
двандвам̇ накга̄рун̣а-ман̣і-ш́райан̣ам̇ нідадгйух̣

Palabra por palabra

Послівний переклад

te — aquellos sabios; vai — ciertamente; amuṣya — de la Suprema Personalidad de Dios; vadana — rostro; asita — azul; padma — loto; kośam — interior; udvīkṣya — tras contemplar; sundara-tara — más hermosos; adhara — labios; kunda — flor de jazmín; hāsam — sonriendo; labdha — consiguieron; āśiṣaḥ — objetivos de la vida; punaḥ — de nuevo; avekṣya — mirando hacia abajo; tadīyam — Sus; aṅghri-dvandvam — par de pies de loto; nakha — uñas; aruṇa — rojas; maṇi — rubíes; śrayaṇam — refugio; nidadhyuḥ — meditaron.

те  —  ті мудреці; ваі  —  певно; амушйа  —  Верховного Бога-Особи; вадана  —  обличчя; асіта  —  синій; падма  —  лотос; кош́ам  —  внутрішня частина; удвікшйа  —  дивлячись вгору; сундара-тара  —  прекрасніше; адгара  —  губи; кунда  —  жасмин; ха̄сам  —  усміх; лабдга  —  досягнувши; а̄ш́ішах̣  —  мету життя; пунах̣  —  знову; авекшйа  —  дивлячись униз; тадійам  —  Його; ан̇ґгрі-двандвам  —  дві лотосові стопи; накга  —  нігті; арун̣а  —  рожеві; ман̣і  —  рубіни; ш́райан̣ам  —  притулок; нідадгйух̣  —  стали медитувати.

Traducción

Переклад

El hermoso rostro del Señor les pareció como el interior de un loto azul, y la sonrisa del Señor les pareció que era un jazmín que estaba floreciendo. Tras ver el rostro del Señor, los sabios quedaron completamente satisfechos, y cuando quisieron ver más de Él, se fijaron en las uñas de Sus pies de loto, semejantes a rubíes. Así contemplaron una y otra vez el cuerpo trascendental del Señor, de manera que, por último, consiguieron meditar en el aspecto personal del Señor.

Прекрасне обличчя Господа здалося їм вінчиком блакитного лотоса, а Господній усміх здавався їм розпущеною квіткою жасмину. Побачивши Господнє обличчя, мудреці відчули повне задоволення, і прагнучи знову охопити Господа поглядом, вони опустили очі на нігті Його лотосових стіп, подібні до рубінів. Так вони знову й знову оглядали трансцендентне тіло Господа, аж поки занурилися в медитацію на Його особистісний образ.