Skip to main content
Biblioteca » Śrīmad-Bhāgavatam » Canto Tercero: El statu quo » Capítulo 12

Text 51

51

Texto

Текст

aho adbhutam etan me
vyāpṛtasyāpi nityadā
na hy edhante prajā nūnaṁ
daivam atra vighātakam
ахо адбгутам етан ме
вйа̄пр̣тасйа̄пі нітйада̄
на хй едганте праджа̄ нӯнам̇
даівам атра віґга̄такам

Palabra por palabra

Послівний переклад

aho — ¡ay!; adbhutam — es maravilloso; etat — esto; me — para mí; vyāpṛtasya — estando ocupado; api — aunque; nityadā — siempre; na — no; hi — ciertamente; edhante — genera; prajāḥ — entidades vivientes; nūnam — sin embargo; daivam — el destino; atra — aquí; vighātakam — contra.

ахо  —  ох; адбгутам  —  диво; етат  —  це; ме  —  мені; вйа̄пр̣тасйа  —  занятого; апі  —  хоча; нітйада̄  —  завжди; на  —  не; хі  —  певно; едганте  —  зростають; праджа̄х̣  —  живі істоти; нӯнам  —  однак; даівам  —  доля; атра  —  тут; віґга̄такам  —  проти.

Traducción

Переклад

Brahmā pensó para sus adentros: ¡Ay! Es maravilloso que, a pesar de que me he esparcido por todas partes, en el universo no haya aún población suficiente. La única causa de esta desventura es el destino.

Брахма міркував: Як дивно, скільки я не силкуюся, у всесвіті все одно дуже мало жителів. В цьому лихові винувата тільки доля.