Text 26
ВІРШ 26
Texto
Текст
brahmann anaśanād amī
pibato ’cyuta-pīyūṣam
tad vākya-abdhi-viniḥsṛtam
брахманн анаш́ана̄д амі
пібато ’чйута-пійӯшам
тад ва̄кйа-абдгі-вініх̣ср̣там
Palabra por palabra
Послівний переклад
на — аж ніяк; ме — моє; асавах̣ — життя; пара̄йанті — виснажується; брахман — вчений брахмано; анаш́ана̄т амі — через піст; пібатах̣ — бо п’ю; ачйута — Несхибного; пійӯшам — нектар; тат—твоєї; ва̄кйа-абдгі—океан мови; вініх̣ср̣там — що стікає.
Traducción
Переклад
¡Oh, brāhmaṇa erudito!, por el hecho de beber el néctar del mensaje de la infalible Personalidad de Dios, que está fluyendo y descendiendo del océano de tus palabras, no siento ninguna clase de agotamiento debido a mi ayuno.
Вчений брахмано, п’ючи нектар послань несхибного Бога- Особи, що струмує з океану твоєї мови, я не відчуваю ніякої слабкости від свого посту.
Significado
Коментар
La sucesión discipular de Brahmā, Nārada, Vyāsa y Śukadeva Gosvāmī es particularmente diferente de las demás. Las sucesiones discipulares de otros sabios son solo una pérdida de tiempo, pues están desprovistas de acyuta-kathā, o el mensaje del infalible Señor. Los especuladores mentales pueden presentar muy bien sus teorías mediante la razón y los argumentos, pero esas razones y esos argumentos no son infalibles, pues son vencidos por otros especuladores mentales mejores que ellos. Mahārāja Parīkṣit no estaba interesado en la árida especulación de la mente vacilante, más sí estaba interesado en los temas acerca del Señor, debido a que en la práctica observó que por oír ese nectáreo mensaje que provenía de la boca de Śukadeva Gosvāmī, no sentía ningún agotamiento, incluso a pesar de estar ayunando debido a su muerte inminente.
ПОЯСНЕННЯ: Учнівська послідовність, біля витоків якої стоять Брахма, В’яса та Шукадева Ґосвамі, докорінно відрізняється від усіх інших. Вивчати філософію ліній учнівської послідовности, які беруть початок від інших мудреців, означає просто марнувати свій час, тому що в цих вченнях немає ач’юта-катги, тобто послання несхибного Господа. Нехай як логічно й переконливо умоглядні мислителі обґрунтовують свої теорії, їхня логіка все-таки не є несхибна, і ліпші мислителі відкидають їхні докази. Махараджу Парікшіта не цікавили безживні мудрування чийогось мінливого розуму, його цікавили розповіді про Господа. Він пересвідчився, що, слухаючи нектарне послання Господа з вуст Шукадеви Ґосвамі, він не відчуває ніякого виснаження, дарма що не їсть і не п’є, чекаючи на свою невідворотну смерть.
Uno puede entregarse a oír a los especuladores mentales, pero no podrá soportarlo por mucho tiempo. Uno se agotará muy rápidamente al oír esas trilladas formas de pensar, y nadie en el mundo puede satisfacerse con solo oír esas especulaciones inútiles. El mensaje del Señor, recibido especialmente de labios de una personalidad como Śukadeva Gosvāmī, nunca puede cansarlo a uno, aunque uno se encuentre agotado por otras causas.
Можна слухати і умоглядних мислителів, але довго витримати це людині не вдасться. Їхні розумування не виходять за межі проторених стежок і тому швидко втомлюють слухача. І скільки б не слухати ці безплідні мудрування, задовольнити вони не зможуть ніколи. А послання Господа — надто у викладі такої особи, як Шукадева Ґосвамі, — ніколи не набридне слухати, навіть якщо слухач з якихось інших причин виснажений.
En algunas ediciones del Śrīmad-Bhāgavatam, el texto de la última línea de este verso dice anyatra kupitād dvijāt, que significa que el rey puede que estuviera sobrecogido por el pensamiento de su muerte inminente, la cual habría de ser provocada por la mordedura de una serpiente. La serpiente también nace dos veces, y su ira se asemeja a la del muchacho brāhmaṇa carente de buena inteligencia que maldijo al rey. Mahārāja Parīkṣit no le temía a la muerte en absoluto, pues se encontraba totalmente animado por el mensaje del Señor. Aquel que está absorto por completo en acyuta-kathā, nunca puede sentir temor de nada en este mundo.
Деякі видання «Шрімад-Бгаґаватам» наводять інакший варіант останнього рядка у цьому вірші: анйатра купіта̄д двіджа̄т, і це означає, що царя могла б мучити думка про невідворотну смерть від зміїного укусу. Змія також двічінароджена, і її гнів у цьому рядку порівняно з прокляттям, яке наслав позбавлений глузду хлопчик- брахмана. Окрилений Господнім посланням, Махараджа Парікшіт не мав жодного страху перед смертю. Того, хто поринув в ач’юта-катгу, не злякає в цьому світі ніщо.