Text 50
ВІРШ 50
Texto
Текст
bhagavān viśva-bhāvanaḥ
samāsena harer nānyad
anyasmāt sad-asac ca yat
бгаґава̄н віш́ва-бга̄ванах̣
сама̄сена харер на̄нйад
анйасма̄т сад-асач ча йат
Palabra por palabra
Послівний переклад
saḥ — eso; ayam — lo mismo; te — a ti; abhihitaḥ — explicado por mí; tāta — mi querido hijo; bhagavān — la Personalidad de Dios; viśva-bhāvanaḥ — el creador de los mundos manifestados; samāsena — en resumen; hareḥ — sin Hari, el Señor; na — nunca; anyat — ninguna otra cosa; anyasmāt — siendo la causa de; sat — manifestado o fenomenal; asat — del noúmeno; ca — y; yat — todo lo que pueda haber.
сах̣ — те; айам — саме; те — тобі; абгіхітах̣ — пояснено; та̄та — любий сину; бгаґава̄н — Бог-Особа; віш́ва-бга̄ванах̣ — творець проявлених світів; сама̄сена — коротко; харех̣ — без Харі, Господа; на — ніколи; анйат — ніщо інше; анйасма̄т — як причини; сат — проявленого (феноменального); асат — непроявленого (ноуменального); ча — і; йат — хоч би що.
Traducción
Переклад
Mi querido hijo, ahora te he explicado en resumen a la Suprema Personalidad de Dios, quien es el creador de los mundos manifestados. Sin Él, Hari, el Señor, no existe ninguna otra causa de las existencias fenomenales y noúmenales.
Любий сину! Ось я коротко розповів тобі про Верховного Бога - Особу , творця проявлених світів . Опріч Нього , Господа Харі, немає інших причин явленого й неявленого буття.
Significado
Коментар
Como generalmente tenemos experiencia del temporal mundo material y del hecho de que las almas condicionadas tratan de enseñorearse de los mundos materiales, Brahmājī le explicó a Nāradadeva que este mundo temporal es obra de la potencia externa del Señor, y que las almas condicionadas que luchan aquí por la existencia, constituyen la potencia marginal del Señor Supremo, la Personalidad de Dios. No existe ninguna otra causa de todas esas actividades fenomenales a excepción de Él, Hari, el Señor Supremo, quien es la causa primordial de todas las causas. Sin embargo, eso no significa que el propio Señor se encuentra distribuido impersonalmente. Él se encuentra apartado de todas esas interacciones de las potencias externa y marginal. En el Bhagavad-gītā (9.4) se confirma que simplemente por Sus potencias Él se encuentra presente en todas partes. Todo lo que está manifestado se funda solo en Su potencia, pero Él, como la Suprema Personalidad de Dios, se encuentra siempre aparte de todo. La potencia y el potente son, simultáneamente, idénticos y diferentes el uno del otro.
ПОЯСНЕННЯ: Усе, з чим ми стикаємось, зводиться зазвичай до тимчасового матеріального світу й зумовлених душ, які намагаються владарювати над матерією. Тому Брахмаджі пояснив Нарададеві , що цей тимчасовий світ являє собою породження зовнішньої енерґії Господа, а зумовлені душі, які в ньому борються за життя, являють собою межову енерґію Верховного Господа, Бога-Особи. Уся ця життєдіяльність проявленого світу не має за собою причини іншої, ніж Він, Харі, Верховний Господь — відначальна причина всіх причин. Це, щоправда, не означає, що Господь розпадається на безособистісний набір поширень. Господь стоїть осторонь від усіх цих взаємодій зовнішньої і межової енерґій. У «Бгаґавад-ґіті» (9.4) підтверджено, що Господь повсюдно присутній тільки Своїми енерґіями. Усе проявлене в світі спочиває на Його енерґії, але Він — Верховний Бог-Особа — завжди поза всім. Енерґія і повелитель енерґії одночасно єдині і відмінні між собою.
Uno no debe desacreditar al Señor Supremo por la creación de este mundo desolador, tal como uno no debe culpar al rey por haber creado una prisión del gobierno. La prisión es una institución necesaria del cuerpo gubernamental para aquellos que desobedecen las leyes del gobierno. En forma similar, este mundo material, lleno de sufrimientos, es una creación temporal del Señor para aquellos que lo han olvidado y que están tratando de enseñorearse de la falsa manifestación. Sin embargo, Él está siempre ansioso de recibir a las almas caídas de vuelta al hogar, de vuelta a Dios, y para ello les ha dado muchísimas oportunidades a las almas condicionadas a través de las Escrituras autoritativas, de Sus representantes y también de Sus encarnaciones personales. Como Él no tiene ningún nexo directo con este mundo material, no ha de ser culpado por la creación de Él.
Верховного Господа не можна засуджувати за створення цього сповненого страждань світу, так само як царя не можна засуджувати за спорудження державної в’язниці. В’язниці обов’язково потрібні в державній структурі: вони призначені для тих, хто порушує державні закони. Так само, сповнений нещасть матеріальний світ — це тимчасове творіння Господа, призначене для тих, хто забув Його і силкується владарювати над ілюзорними проявленнями. Господь, проте, завжди прагне, щоб упалі душі повернулись додому, до Бога. Отож Він посилає зумовленим душам стільки можливостей для цього: і авторитетні писання, і Своїх представників, і навіть Свої особисті втілення! Господь особисто не має прив’язаности до матеріального світу, тому і за його створення Господа не можна засуджувати.