Text 25
ВІРШ 25
Texto
Текст
rasa-loha-mṛdo jalam
ṛco yajūṁṣi sāmāni
cātur-hotraṁ ca sattama
раса-лоха-мр̣до джалам
р̣чо йаджӯм̇ші са̄ма̄ні
ча̄тур-хотрам̇ ча саттама
Palabra por palabra
Послівний переклад
vastūni — utensilios; oṣadhayaḥ — granos; snehāḥ — mantequilla clarificada; rasa-loha-mṛdaḥ — miel, oro y tierra; jalam — agua; ṛcaḥ — el Ṛg Veda; yajūṁṣi — el Yajur Veda; sāmāni — el Sāma Veda; cātuḥ-hotram — cuatro personas que conducen la ejecución; ca — todos estos; sat-tama — ¡oh, el muy piadoso!
вастӯні — начиння; ошадгайах̣ — збіжжя; снеха̄х̣ — топлене масло ; раса-лоха-мр̣дах̣ — мед, золото і земля; джалам — вода; р̣чах̣ — «Ріґ Веда»; йаджӯм̇ші — «Яджур Веда»; са̄ма̄ні — «Сама Веда»; ча̄тух̣-хотрам — чотири жерці для відправи; ча — це все; саттама — найбільший праведнику.
Traducción
Переклад
Otras cosas que se requieren son: utensilios, granos, mantequilla clarificada, miel, oro, tierra, agua, el Ṛg Veda, el Yajur Veda y el Sāma Veda, y cuatro sacerdotes que ejecuten el sacrificio.
Крім того, потрібні відповідне начиння, збіжжя, топлене масло, мед, золото, земля, вода, «Ріґ Веда», «Яджур Веда», «Сама Веда» і чотири жерці.
Significado
Коментар
Para ejecutar un sacrificio exitosamente, al menos se necesitan cuatro sacerdotes expertos: uno que pueda ofrecer (hotā), uno que pueda cantar (udgātā), uno que pueda encender el fuego del sacrificio sin la ayuda de otro fuego (adhvaryu), y uno que pueda supervisar (brāhma). Esos sacrificios se realizaban desde el nacimiento de Brahmā, la primera criatura viviente, y se llevaron a cabo hasta la época del reinado de Mahārāja Yudhiṣṭhira. Pero esos expertos sacerdotes brāhmaṇas son muy difíciles de encontrar en esta era de corrupción y riña y, por lo tanto, en la presente era solo se recomienda el yajña de cantar el santo nombre del Señor. Las Escrituras estipulan:
ПОЯСНЕННЯ: Для успіху жертвопринесення потрібні принаймні чотири досвідчені жерці: жрець, що пропонує жертву (хота); жрець, що промовляє мантри (удґата); жрець, що запалює жертовний вогонь без допомоги іншого вогню (адгвар’ю); і жрець, що наглядає за перебігом офіри (брахма). Такі жертвопринесення проводили від народження Брахми, першого живого створіння, і аж до часів царювання Махараджі Юдгіштгіри. Проте за нинішньої доби чвар і занепаду досвідчені брахмани-жерці — велика рідкість, тому для цієї доби радять тільки яґ’ю оспівування святого імені Господа. Священні писання приписують:
harer nāmaiva kevalam
kalau nāsty eva nāsty eva
nāsty eva gatir anyathā
харер на̄маіва кевалам
калау на̄стй ева на̄стй ева
на̄стй ева ґатір анйатга̄