Texto 16
ВІРШ 16
Texto
Текст
kṣetra-jña etāṁ ninayet tam ātmani
ātmānam ātmany avarudhya dhīro
labdhopaśāntir virameta kṛtyāt
кшетра-джн̃а ета̄м̇ нінайет там а̄тмані
а̄тма̄нам а̄тманй аварудгйа дгіро
лабдгопаш́а̄нтір вірамета кр̣тйа̄т
Palabra por palabra
Послівний переклад
manaḥ — la mente; sva-buddhyā — mediante su propia inteligencia; amalayā — puro; niyamya — mediante la regulación; kṣetra-jñe — a la entidad viviente; etām — todos ellos; ninayet — funde; tam — eso; ātmani — el ser; ātmānam — el ser; ātmani — en la Superalma; avarudhya — estando atrapado; dhīraḥ — el plenamente satisfecho; labdha-upaśāntiḥ — aquel que ha conseguido bienaventuranza plena; virameta — deja de; kṛtyāt — todas las demás actividades.
манах̣ — розум; сва-буддгйа̄ — своїм інтелектом; амалайа̄ — незабрудненим; нійамйа — керуючи; кшетра-джн̃е — у живу істоту; ета̄м — всіх їх; нінайет — повинен занурити; там — це; а̄тмані — в душу; а̄тма̄нам — душу; а̄тмані — у Верховну Душу; аварудгйа — зачинившись; дгірах̣ — повністю задоволений; лабдга-упаш́а̄нтіх̣ — той, хто досягнув повного блаженства ; вірамета — припиняє ; кр̣тйа̄т — всяку іншу діяльність.
Traducción
Переклад
Después, el yogī debe fundir la mente en la entidad viviente mediante su inteligencia pura, y luego fundir la entidad viviente en la Superalma. Y al hacer eso, la entidad viviente plenamente satisfecha se sitúa en la etapa suprema de la satisfacción, para así dejar de hacer todas las demás actividades.
Тоді йоґ своїм незабрудненим інтелектом повинен занурити розум у живу істоту, а живу істоту занурити в Верховну Душу. Внаслідок цього повністю задоволена істота втверджується на найвищому рівні блаженства і припиняє будь- яку іншу діяльність.
Significado
Коментар
Las funciones de la mente son pensar, sentir y desear. Cuando la mente es materialista, o está absorta en el contacto con lo material, actúa en aras del adelanto material del conocimiento, terminando de un modo destructivo en el descubrimiento de las armas nucleares. Pero cuando la mente actúa bajo la incitación espiritual, actúa maravillosamente para ir de vuelta al hogar, de vuelta a Dios, en aras de una vida de completa dicha y eternidad. En consecuencia, la mente tiene que ser manipulada mediante una inteligencia buena y pura. La inteligencia perfecta se manifiesta en el hecho de prestar servicio al Señor. Uno debe ser lo suficientemente inteligente como para entender que el ser viviente es, en todas las circunstancias, un sirviente de las circunstancias. Todo ser viviente está cumpliendo las órdenes del deseo, la ira, la lujuria, la ilusión, la locura y la envidia, afectadas todas por lo material. Pero incluso mientras ejecuta esas órdenes de diferentes temperamentos, es infeliz perpetuamente. Cuando uno siente esto de hecho y vuelve la inteligencia hacia el proceso de investigar el asunto con las fuentes idóneas, recibe información acerca del amoroso servicio trascendental del Señor. En vez de servir de un modo material para ser objeto de los diferentes humores del cuerpo que se mencionaron antes, la inteligencia de la entidad viviente se libera entonces de la infeliz ilusión producto del temperamento materialista, y, así pues, mediante la inteligencia pura, la mente es puesta al servicio del Señor. El Señor y Su servicio son idénticos, ya que ambos se encuentran en el plano absoluto. Por lo tanto, la inteligencia pura y la mente se funden en el Señor, y de ese modo la entidad viviente no sigue siendo vidente ella misma, sino que es vista por el Señor de un modo trascendental. Cuando el Señor ve a la entidad viviente directamente, le indica que actúe conforme a Su deseo, y cuando la entidad viviente lo sigue a Él de una manera perfecta, deja de desempeñar cualquier otro deber que busque su satisfacción ilusoria. En su estado puro e inmaculado, la entidad viviente alcanza la etapa de plena bienaventuranza, labdhopaśānti, y acaba con todos los anhelos materiales.
ПОЯСНЕННЯ: Діяльність розуму зводиться до трьох функцій: думати, відчувати і бажати. Якщо розум матеріалістичний, тобто занурений у матеріальну діяльність, він розвиває матеріальне знання, що його вінчає винахід нищівної ядерної зброї. Однак якщо розумом рухають духовні устремління, він вершить чуда, ведучи нас назад додому, до Бога, до життя у вічному та абсолютному блаженстві. Отже, треба скеровувати розум доброчесним і чистим інтелектом. Якщо в людини досконалий інтелект, то це виявляється в тому, що людина служить Господеві. Треба скористатися зі свого інтелекту і зрозуміти, що жива істота за будь-яких умов є слуга обставин. Кожна жива істота слухняно служить примхам своїх матеріальних почуттів: бажання, гніву, хіті, ілюзії, божевілля, заздрости. Але навіть задовольняючи примхи чуттів, істота весь час нещаслива. І, коли людина починає усвідомлювати це і шукає за допомогою інтелекту причину свого нещастя, з авторитетних джерел вона довідується про трансцендентне любовне служіння Господеві. Інтелект такої людини, замість того щоб служити вищезгаданим матеріальним забаганкам тіла, звільняється від страхітливої ілюзії матеріальних пристрастей. У цьому стані незабруднений інтелект скеровує розум на служіння Господеві. Господь та служіння Господеві тотожні між собою, належачи до абсолютного рівня. Отож, незабруднений інтелект та розум занурюються в Господа, і жива істота вже перестає бути споглядачем, а натомість потрапляє в поле трансцендентного зору Господа. Коли жива істота перебуває безпосередньо у полі зору Господа, Господь Сам вказує їй, якої дії Він бажає, а коли жива істота досконало виконує волю Господа, вона припиняє будь-яку діяльність заради особистого ілюзорного задоволення. Перебуваючи в своєму чистому незабрудненому стані, жива істота піднімається на рівень повного блаженства, лабдгопаш́а̄нті, і позбувається всіх матеріальних прагнень.