Texto 6
ВІРШ 6
Texto
Текст
sva-dharma-pariniṣṭhayā
janma-lābhaḥ paraḥ puṁsām
ante nārāyaṇa-smṛtiḥ
сва-дгарма-парінішт̣гайа̄
джанма-ла̄бгах̣ парах̣ пум̇са̄м
анте на̄ра̄йан̣а-смр̣тіх̣
Palabra por palabra
Послівний переклад
etāvān — todos estos; sāṅkhya — conocimiento completo acerca de la materia y el espíritu; yogābhyām — conocimiento acerca del poder místico; sva-dharma — determinada ocupación obligatoria; pariniṣṭhayā — mediante la percepción plena; janma — nacimiento; lābhaḥ — ganancia; paraḥ — la suprema; puṁsām — de una persona; ante — al final; nārāyaṇa — la Personalidad de Dios; smṛtiḥ — recuerdo.
ета̄ва̄н — всіх цих; са̄н̇кгйа — докладного знання про матерію та дух; йоґа̄бгйа̄м — володіння містичними силами; сва-дгарма — конкретних фахових обов’язків; парінішт̣гайа̄ — повним оволодінням ; джанма — народження ; ла̄бгах̣ — досягнення; парах̣ — найвище; пум̇са̄м — для людини; анте — в кінці; на̄ра̄йан̣а — Бога-Особу; смр̣тіх̣ — пам’ять.
Traducción
Переклад
La máxima perfección de la vida humana —ya sea que se logre mediante el conocimiento completo acerca de la materia y el espíritu, mediante el ejercicio de los poderes místicos o mediante el desempeño perfecto de la ocupación obligatoria— consiste en recordar a la Personalidad de Dios al final de la misma.
Найвища досконалість людського життя, якої намагаються досягнути, оволодіваючи докладним знанням про матерію та дух, розвиваючи містичні сили чи бездоганно виконуючи визначені обов’язки, — в кінці життя пам’ятати про Бога- Особу.
Significado
Коментар
Nārāyaṇa es la trascendental Personalidad de Dios que se encuentra más allá de la creación material. Todo lo que es creado, mantenido y, al final, aniquilado, se halla dentro de los límites del mahat-tattva (el principio material) y se conoce como el mundo material. La existencia de Nārāyaṇa, o la Personalidad de Dios, no se encuentra dentro de la jurisdicción del mahat-tattva, y, por ello, el nombre, la forma, los atributos, etc., de Nārāyaṇa están fuera de la jurisdicción del mundo material. Mediante la especulación de la filosofía empírica, la cual discierne entre la materia y el espíritu, o mediante el cultivo de los poderes místicos, que en definitiva ayudan al ejecutor a que vaya a cualquier planeta del universo o más allá de él, o mediante el desempeño de los deberes religiosos, uno puede lograr la máxima perfección, siempre y cuando se sea capaz de alcanzar la etapa de nārāyaṇa-smṛti, o de recordar constantemente a la Personalidad de Dios. Esto solo se puede lograr mediante la relación con un devoto puro, quien puede darle un toque final a las actividades trascendentales de todos los jñanīs, yogīs o karmīs, en función de los deberes prescritos que se definen en las Escrituras. En la historia hay muchos ejemplos de personas que lograron la perfección espiritual, como es el caso de los Sanakādi Ṛṣis o los nueve célebres Yogendras, que lograron la perfección solo después de situarse en el servicio devocional del Señor. Ninguno de los devotos del Señor se desvió jamás de la senda del servicio devocional para adoptar otros métodos, tales como los de los jñanīs o yogīs. Todo el mundo está ansioso de lograr la máxima perfección en su actividad específica, y aquí se indica que dicha perfección la constituye el nārāyaṇa-smṛti, que es aquello por lo cual todos deben esforzarse lo mejor que puedan. En otras palabras, la vida debe hacerse de modo tal, que uno sea capaz de recordar progresivamente a la Personalidad de Dios en cada paso de la misma.
ПОЯСНЕННЯ: Нараяна — це трансцендентний Бог-Особа, що перебуває поза матеріальним творінням. Усе, що було створене, що тепер триває і що буде вкінці знищене, існує в межах махат-таттви (матеріального начала) і має назву «матеріальний світ». Буття Нараяни, Бога-Особи, перебуває поза межами впливу махат-таттви, а тому ім’я, форма, якості Нараяни та все інше, що безпосередньо пов’язане з Ним, перебуває поза межами дії законів матеріального світу. Розумуючи на шляху емпіричної філософії, що вивчає різницю між матерією та духом, чи розвиваючи в собі містичні сили, які допомагають вкінці дістатися будь- якої планети у всесвіті або поза ним, чи виконуючи свої релігійні обов’язки, можна досягнути найвищої досконалости, але тільки за умови, що людина зуміє піднятися на рівень на̄ра̄йан̣а-смр̣ті, безперервного пам’ятування про Бога- Особу. А це можливо тільки завдяки спілкуванню з чистим відданим, бо він здатний покласти останній мазок на полотно трансцендентної діяльности будь-кого з ґ’яні, йоґів та кармі, що виконують визначені для них у писаннях обов’язки. Історія знає чимало прикладів великих духовних особистостей (як-от Санакаді Ріші чи знаменитих дев’ять Йоґендр), котрі досягнули досконалости тільки після того, як взялися до відданого служіння Господеві. Жоден відданий Господа ніколи не покинув відданого служіння і не взявся до інших методів, що їх практикують ґ’яні чи йоґи. Кожен прагне прийти на своїй ниві до найвищої досконалости. У цьому вірші сказано, що досконалість — це на̄ра̄йан̣а-смр̣ті, і тому треба не шкодувати сил, щоб досягти її. Іншими словами, треба побудувати своє життя так, щоб мати змогу кожної хвилі чимдалі більше пам’ятати Бога-Особу.