Text 46
ВІРШ 46
Texto
Текст
samparetasya bhārgava
yudhiṣṭhiraḥ kārayitvā
muhūrtaṁ duḥkhito ’bhavat
сампаретасйа бга̄рґава
йудгішт̣гірах̣ ка̄райітва̄
мухӯртам̇ дух̣кгіто ’бгават
Palabra por palabra
Послівний переклад
tasya — su; nirharaṇa-ādīni — ceremonia fúnebre; samparetasya — del cadáver; bhārgava — ¡oh, descendiente de Bhṛgu!; yudhiṣṭhiraḥ — Mahārāja Yudhiṣṭhira; kārayitvā — habiéndolo ejecutado; muhūrtam — por un momento; duḥkhitaḥ — acongojado; abhavat — se volvió.
тасйа — його; нірхаран̣а - а̄діні — поховальний обряд; сампаретасйа — мертвого тіла; бга̄рґава — о нащадку Бгріґу; йудгішт̣гірах̣ — Махараджа Юдгіштгіра; ка̄райітва̄ — виконавши ; мухӯртам — на хвилину ; дух̣кгітах̣ — зажурений ; абгават — став.
Traducción
Переклад
¡Oh, descendiente de Bhṛgu [Śaunaka]!, después de celebrarle los rituales funerarios al cadáver de Bhīṣmadeva, el pesar se apoderó momentáneamente de Mahārāja Yudhiṣṭhira.
О нащадку Бгріґу [Шаунака], Махараджа Юдгіштгіра, виконавши поховальний обряд над мертвим тілом Бгішмадеви, на хвилю піддався смутку.
Significado
Коментар
Bhīṣmadeva no solo era un gran líder de la familia para Mahārāja Yudhiṣṭhira, sino también un gran filósofo y amigo de él, de sus hermanos y de su madre. Como Mahārāja Pāṇḍu, el padre de los cinco hermanos encabezados por Mahārāja Yudhiṣṭhira, había muerto, Bhīṣmadeva era el abuelo más afectuoso de los Pāṇḍavas y guardián de su nuera viuda, Kuntīdevī. Aunque Mahārāja Dhṛtarāṣṭra, el tío mayor de Mahārāja Yudhiṣṭhira, estaba presente para velar por ellos, su afecto estaba más del lado de sus cien hijos, encabezados por Duryodhana. Finalmente, se formó una camarilla colosal para privar a los cinco hermanos de su justo derecho al reino de Hastināpura. Hubo una gran intriga, como es común en los palacios imperiales, y a los cinco hermanos se los desterró a la selva. Pero Bhīṣmadeva siempre fue para Mahārāja Yudhiṣṭhira un sincero y simpatizante bienqueriente, abuelo, amigo y filósofo, incluso hasta el último momento de su vida. Él murió muy feliz al ver a Mahārāja Yudhiṣṭhira camino del trono; de no haber sido así, hubiera dejado el cuerpo material hacía mucho tiempo, en vez de sufrir una agonía por los inmerecidos sufrimientos de los Pāṇḍavas. Él simplemente estaba aguardando el momento oportuno, porque estaba totalmente seguro de que los hijos de Pāṇḍu lograrían la victoria en el campo de batalla de Kurukṣetra, ya que Su Señoría Śrī Kṛṣṇa era Su protector. Como él era un devoto del Señor, sabía que el devoto del Señor no puede ser vencido en ningún momento. Mahārāja Yudhiṣṭhira estaba muy consciente de todos estos buenos deseos de Bhīṣmadeva, y, por lo tanto, debía estar sintiendo la gran separación. Él se lamentaba por estarse separando de una gran alma, y no por el cuerpo material que Bhīṣmadeva abandonó. La ceremonia fúnebre era un deber necesario, aunque Bhīṣmadeva era un alma liberada. Como Bhīṣmadeva no tenía hijos, el nieto mayor, es decir, Mahārāja Yudhiṣṭhira, era la persona indicada para realizar esa ceremonia. Fue un gran don para Bhīṣmadeva que un hijo igualmente eminente de la familia se encargara de los últimos ritos de un gran hombre.
ПОЯСНЕННЯ: Бгішмадева був не лише визначний старійшина роду Махараджі Юдгіштгіри, він водночас був великий філософ і друг Юдгіштгіри, його братів та матері. Відколи помер Махараджа Панду, батько п’яти Пандав, що їх очолював Махараджа Юдгіштгіра, Бгішмадева був люблячим дідом для них і дбайливим опікуном своєї невістки Кунтідеві. Хоча опікуватися Пандавами мав Дгрітараштра, старший дядько Юдгіштгіри, він був більше прив’язаний до ста своїх синів з Дурйодганою на чолі. Зрештою, щоб позбавити п’ятьох братів, які лишились без батька, законних прав на трон Хастінапури, була учинена підла змова. Зав’язалась величезна інтриґа, річ звичайна для імператорських дворів, і внаслідку п’ятеро братів були вислані до лісу. Але Бгішмадева завжди був щирим прихильником Махараджі Юдгіштгіри, і до останнього віддиху був його доброзичливцем, дідом, другом та мудрим порадником. Він помер з щасливим серцем, переконавшись, що Махараджа Юдгіштгіра зійшов на трон. Якби не це, він би давно пішов з цього матеріального тіла, замість мучитись через несправедливі страждання Пандав. Він просто чекав цього благословенного моменту, бо був цілковито певний перемоги синів Панду у битві на Курукшетрі, їх-бо захищав Сам Господь Шрі Крішна. Відданий Господа, Бгішмадева знав, що вірний Бога-Особи ніколи не зазнає поразки. Махараджа Юдгіштгіра прекрасно знав безмірну доброзичливість Бгішмадеви, і тому страждав через гостре почуття розлуки з ним. Він тужив за великою душею, а не за матеріальним тілом, яке Бгішмадева покинув. Хоча Бгішмадева і був звільнена душа, треба було виконати поховальний обряд, а що в нього не було дітей, виконати цю церемонію мав його старший онук Махараджа Юдгіштгіра. Те, що останній обряд над тілом великої людини виконав його так само великий нащадок, було для Бгішмадеви великим благом.