Text 23
ВІРШ 23
Texto
Текст
vācā yan-nāma kīrtayan
tyajan kalevaraṁ yogī
mucyate kāma-karmabhiḥ
ва̄ча̄ йан-на̄ма кіртайан
тйаджан калеварам̇ йоґі
мучйате ка̄ма-кармабгіх̣
Palabra por palabra
Послівний переклад
bhaktyā — con una atención ferviente; āveśya — meditando; manaḥ — mente; yasmin — en cuya; vācā — mediante palabras; yat — Kṛṣṇa; nāma — santo nombre; kīrtayan — mediante el canto; tyajan — dejando; kalevaram — este cuerpo material; yogī — el devoto; mucyate — se libera; kāma-karmabhiḥ — de las actividades fruitivas.
бгактйа̄ — зосереджено і з відданістю; а̄веш́йа — медитуючи; манах̣ — розум; йасмін — у чиєму; ва̄ча̄ — словами; йат — Крішна; на̄ма — святе ім’я; кіртайан — оспівування; тйаджан — покидає; калеварам — це матеріальне тіло; йоґі — відданий; мучйате — звільняється; ка̄ма-кармабгіх̣ — від кармічної діяльности.
Traducción
Переклад
La Personalidad de Dios, que aparece en la mente del devoto mediante la meditación y la devoción atenta y mediante el canto del santo nombre, libera al devoto del cautiverio de las actividades fruitivas en el momento en que este deja el cuerpo material.
Бог-Особа, з’являючись у розумі відданого завдяки його зосередженій відданості, медитації й оспівуванню Його святого імені, звільняє відданого, коли той покидає матеріальне тіло, з рабства кармічної діяльности.
Significado
Коментар
Yoga significa concentrar la mente que está desligada de cualquier otra cosa. Y, de hecho, semejante concentración es samādhi, o estar dedicado al servicio del Señor en un cien por ciento. Y aquel que concentra su atención de esa manera, recibe el nombre de yogī. Esa clase de yogī devoto del Señor se dedica las veinticuatro horas del día al servicio del Señor, de modo que toda su atención esté absorta en pensamientos acerca del Señor en el servicio devocional de nueve aspectos, es decir, oír, cantar, recordar, adorar, orar, volverse un sirviente voluntario, ejecutar órdenes, establecer una relación amistosa u ofrecer todo lo que uno posea en el servicio del Señor. Mediante esa práctica de yoga, o de vincularse mediante el servicio del Señor, uno es reconocido por el propio Señor, tal como se explica en el Bhagavad-gītā en relación con la más alta y perfecta etapa del samādhi. A un devoto como ese, tan difícil de conseguir, el Señor lo llama el mejor de todos los yogīs. A semejante yogī perfecto lo habilita la divina gracia del Señor, para concentrar la mente en el Señor con un sentido perfecto de conciencia; así pues, por el hecho de cantar Su santo nombre antes de dejar el cuerpo, el yogī es de inmediato trasladado, por la energía interna del Señor, a uno de los planetas eternos en el que no hay ninguna posibilidad de vida material y sus factores concomitantes. En la existencia material, el ser viviente tiene que soportar las condiciones materiales de las tres clases de sufrimientos, vida tras vida, conforme a su trabajo fruitivo. Esa vida material la producen únicamente los deseos materiales. El servicio devocional que se le presta al Señor no mata los deseos naturales del ser viviente, sino que estos se aplican en la causa correcta: el servicio devocional. Esto capacita al deseo para ser trasladado al cielo espiritual. El general Bhīṣmadeva se está refiriendo a un tipo particular de yoga, denominado bhakti-yoga, y él fue lo suficientemente afortunado como pare tener al Señor directamente en su presencia antes de dejar el cuerpo material. Por lo tanto, en los versos siguientes él expresa su deseo de que el Señor permanezca ante él.
ПОЯСНЕННЯ: Йоґа — це зосередження розуму, що відмежований від усього стороннього. І таке зосередження фактично означає самадгі, тобто повне заглиблення в служіння Господеві. Того, хто так зосереджує свою увагу, називають йоґом. Такий йоґ, відданий Господа, двадцять чотири години на добу присвячує служінню Господеві з увагою, що зосереджена тільки на думці про Нього, служачи Йому у дев’ять способів: слухає, оспівує, згадує, поклоняється, молиться, з власного бажання виконує обов’язки слуги, виконує накази, встановлює дружні стосунки з Господом та пропонує все, що йому належить, на служіння Господеві. Той, хто виконує таку йоґу, тобто з’єднує себе з Господом через служіння Йому, дістає визнання Самого Господа, як пояснює «Бгаґавад-ґіта», описуючи самадгі найвищого рівня досконалости. Такого рідкісного відданого Господь називає найліпшим серед йоґів. Такий досконалий йоґ милістю Господа стає здатний у повній свідомості зосереджувати свій розум на Ньому, і так промовляючи Його святе ім’я безпосередньо перед тим, як покинути матеріальне тіло, силою внутрішньої енерґії Господа одразу переноситься на одну з вічних планет, де немає нічого схожого на матеріальне життя й нічого йому притаманного. У матеріальному існуванні жива істота поставлена в умови, за яких вимушена життя в життя зазнавати страждань трьох різновидів внаслідок своєї корисливої діяльности. Матеріальне життя — це тільки наслідок матеріальних бажань. Віддане служіння Господеві не знищує природних бажань живої істоти, а скеровує їх правильним чином, на віддане служіння. Так вони перетворюються на прагнення перенестись у духовне небо. Полководець Бгішмадева каже тут про конкретну йоґу — бгакті-йоґу. Йому пощастило бачити Господа на власні очі безпосередньо перед тим, як він покинув матеріальне тіло. У дальших віршах він тому висловлює бажання, щоб Господь не зникав з-перед його очей.