Text 51
ВІРШ 51
Texto
Текст
droho yo ’sāv ihotthitaḥ
karmabhir gṛhamedhīyair
nāhaṁ kalpo vyapohitum
дрохо йо ’са̄в іхоттгітах̣
кармабгір ґр̣хамедгійаир
на̄хам̇ калпо вйапохітум
Palabra por palabra
Послівний переклад
strīṇām — de las mujeres; mat — por mí; hata-bandhūnām — de los amigos que son matados; drohaḥ — enemistad; yaḥ — esa; asau — todos esos; iha — con esto; utthitaḥ — se ha acumulado; karmabhiḥ — a fuerza de trabajo; gṛhamedhīyaiḥ — por personas dedicadas al bienestar material; na — nunca; aham — yo; kalpaḥ — puedo esperar; vyapohitum — reparando lo mismo.
стрін̣а̄м — жінок; мат — я; хата-бандгӯна̄м — друзів убитих; дрохах̣ — вороже ставлення; йах̣ — що; асау — усі вони; іха — отже; уттгітах̣ — здобув; кармабгіх̣ — через свою діяльність; ґр̣хамедгійаіх̣ — людьми, які діють заради загального добра; на — ніколи; ахам — я; калпах̣ — можу сподіватися; вйапохітум — нейтралізувати.
Traducción
Переклад
Yo he matado a muchos amigos de mujeres, y he provocado con ello enemistad hasta tal punto, que no es posible repararlo por medio de obras de beneficencia material.
Я вбив численних захисників жінок, і тепер ненависть людей до мене така велика, що її не вгамують ніякі доброчесні дії.
Significado
Коментар
Los gṛhamedhīs son aquellos cuyo único interés consiste en realizar obras de beneficencia en aras de la prosperidad material. En ocasiones, dicha prosperidad material es obstaculizada por actividades pecaminosas, pues en el transcurso del desempeño de los deberes materiales, es seguro que el materialista comete pecados, incluso sin querer. Para uno librarse de esas reacciones pecaminosas, los Vedas prescriben diversas clases de sacrificios. En los Vedas se dice que mediante la ejecución del aśvamedha-yajña (el sacrificio de caballo), uno puede expiar incluso el brahma-hatyā (el acto de matar a un brāhmaṇa).
ПОЯСНЕННЯ: Ґріхамедгами називають тих людей, які живуть, роблячи щось на спільне благо, і так забезпечують собі матеріальне процвітання. Подеколи такому процвітанню стають на заваді гріховні дії, бо матеріаліст, виконуючи свої обов’язки, не може уникнути гріховних учинків, хай і ненавмисних. І щоб звільнитися від наслідків гріховних дій, Веди приписують жертвопринесення кількох різновидів. У Ведах сказано, що ашвамедга-яґ’я (офірування у жертву коня) звільнює від наслідків навіть брахма-хат’ї (вбивства брахмани).
Yudhiṣṭhira Mahārāja realizó ese aśvamedha-yajña, pero él considera que ni siquiera mediante la ejecución de tales yajñas es posible liberarse de los grandes pecados cometidos. Durante la guerra, ya sea el esposo, el hermano, o incluso el padre o los hijos, van a pelear. Y cuando estos son matados, se crea una enemistad nueva, aumentando así una cadena de acciones y reacciones que no es posible contrarrestar ni siquiera con miles de aśvamedha-yajñas.
Юдгіштгіра Махараджа виконав ашвамедга-яґ’ю, проте, вважав, що навіть такі яґ’ї не на силі нейтралізувати наслідків його тяжких гріхів. Під час війни битися ідуть чоловік або брат, або навіть батько чи сини. І якщо вони гинуть, між їхніми рідними постає нова ворожнеча, і від того кількість причинно-наслідкових взаємодій зростає такою мірою, що нейтралізувати їх не зможуть і тисячі ашвамедга-яґй.
Así es la naturaleza del trabajo (karma): crea simultáneamente una acción y una reacción, y aumenta de ese modo la cadena de las actividades materiales, atando al ejecutor al cautiverio material. En el Bhagavad-gītā (9.27-28) se sugiere el remedio: que esas acciones y reacciones de la senda del trabajo pueden ser detenidas únicamente cuando el trabajo se realiza en beneficio del Señor Supremo. La batalla de Kurukṣetra se libró de hecho por la voluntad del Supremo Señor Śrī Kṛṣṇa, como lo hace evidente Su exposición, y únicamente por la voluntad de Él fue Yudhiṣṭhira instalado en el trono de Hastināpura. Por lo tanto, ninguna clase de pecado tocó en realidad a los Pāṇḍavas, quienes tan solo eran ejecutores de las órdenes del Señor. En cuanto a los demás, que declaran la guerra movidos por intereses personales, toda la responsabilidad recae sobre ellos.
На шляху діяльности (карми) інакше не буває. Дія одразу породжує наслідки, а від того ланцюг матеріальної діяльности подовжується і цупко спутує її виконавця. В «Бгаґавад- ґіті» (9.27-28) запропоновано засіб, завдяки якому діяльність не спричиняється до наслідків для її виконавця. Це можливо, якщо її цілковито присвятити Верховному Господеві. Битва на Курукшетрі відбулася насправді з волі Верховного Господа Шрі Крішни — за це Він каже Сам — і Юдгіштгіра сів на трон Хастінапури теж лише з Його волі. Тому на Пандавах не було гріха — адже вони просто виконували наказ Господа. Проте якщо людина проголошує війну у власних інтересах, уся відповідальність лягає на неї.