Text 49
ВІРШ 49
Texto
Текст
pitṛ-bhrātṛ-guru-druhaḥ
na me syān nirayān mokṣo
hy api varṣāyutāyutaiḥ
пітр̣-бхра̄тр̣-ґуру-друхах̣
на ме сйа̄н нірайа̄н мокшо
хй апі варша̄йута̄йутаіх̣
Palabra por palabra
Послівний переклад
bāla — niños; dvija — los nacidos por segunda vez; suhṛt — bienquerientes; mitra — amigos; pitṛ — padres; bhrātṛ — hermanos; guru — preceptores; druhaḥ — aquel que ha matado; na — nunca; me — mi; syāt — habrá; nirayāt — del infierno; mokṣaḥ — liberación; hi — ciertamente; api — aunque; varṣa — años; ayuta — millones; āyutaiḥ — añadidos.
ба̄ла — юнаки ; дві - джа — двічінароджені ; сухр̣т — доброзичливці; мітра — друзі; пітр̣ — батьки; бгра̄тр̣ — брати; ґуру — наставники; друхах̣ — той, хто вбив; на — ніколи; ме — мені; сйа̄т — не буде; нірайа̄т — з пекла; мокшах̣ — звільнення; хі — певно; апі — хоча; варша — роки; айута — мільйони; а̄йутаіх̣ — додані ще.
Traducción
Переклад
Yo he matado a muchos niños, brāhmaṇas, bienquerientes, amigos, padres, preceptores y hermanos. Aunque yo viva millones de años, no me libraré del infierno que me aguarda por todos esos pecados.
Я вбив багато юнаків, брахман, доброзичливців, друзів, батьків, наставників і братів. Навіть якби мені довелося прожити мільйони років, я не зміг би відпокутувати своїх дій, що вгонять мене до пекла.
Significado
Коментар
Siempre que hay una guerra, hay indudablemente una masacre de muchos seres vivientes inocentes, tales como niños, brāhmaṇas y mujeres, cuya matanza se considera que es el más grande de los pecados. Todos ellos son criaturas inocentes, y en las Escrituras se prohíbe la matanza de ellos en todas las circunstancias. Mahārāja Yudhiṣṭhira estaba consciente de esas matanzas en masa. Así mismo, había además en ambos lados, amigos, padres y preceptores, y todos fueron matados. Era sencillamente horrible para él pensar en esa matanza, y, en consecuencia, él estaba pensando que residiría en el infierno por millones y billones de años.
ПОЯСНЕННЯ: Завжди під час війни гине велика кількість неповинних — дітей, брахман та жінок, а вбивати їх вважається за найбільший гріх. Усі вони — неповинні створіння, і писання забороняють їх вбивати у будь-яких обставинах. Махараджа Юдгіштгіра знав, що загинуло дуже багато людей. Крім того, в битві брали участь його друзі, старші члени родини та предки, що билися на обох сторонах — і всі загинули. Думка за цих загиблих жахала його, і він вважав, що піде до пекла на мільйони, ба й мільярди років.