Text 42
ВІРШ 42
Texto
Текст
avāṅ-mukhaṁ karma-jugupsitena
nirīkṣya kṛṣṇāpakṛtaṁ guroḥ sutaṁ
vāma-svabhāvā kṛpayā nanāma ca
ава̄н̇-мукгам̇ карма-джуґупсітена
нірікшйа кр̣шн̣а̄пакр̣там̇ ґурох̣ сутам̇
ва̄ма-свабга̄ва̄ кр̣пайа̄ нана̄ма ча
Palabra por palabra
Послівний переклад
tathā — así pues; āhṛtam — trajo; paśu-vat — como un animal; pāśa-baddham — atado con sogas; avāk-mukham — sin una palabra en la boca; karma — actividades; jugupsitena — siendo atroces; nirīkṣya — por ver; kṛṣṇā — Draupadī; apakṛtam — el autor de lo degradante; guroḥ — el maestro; sutam — hijo; vāma — bella; svabhāvā — naturaleza; kṛpayā — por compasión; nanāma — ofreció reverencias; ca — y.
татга̄ — так; а̄хр̣там — притягнутого; паш́у-ват — наче тварину; па̄ш́а-баддгам — зв’язаного мотузкою; ава̄к-мукгам — безслівного; карма — діянням; джуґупсітена — огидним; нірікшйа — побачивши; кр̣шн̣а̄ — Драупаді; апакр̣там — лиходія; ґурох̣ — вчителя; сутам — сина; ва̄ма — прекрасна; свабга̄ва̄ — природою; кр̣пайа̄ — милосердям; нана̄ма — поклонилась; ча — і.
Traducción
Переклад
Śrī Sūta Gosvāmī dijo: Draupadī vio entonces a Aśvatthāmā, quien estaba atado con sogas como un animal, y el cual estaba callado por haber perpetrado el más infame de los homicidios. Ella, debido a su naturaleza femenina y a que era buena y de buen comportamiento por naturaleza, le ofreció los respetos que se le deben a un brāhmaṇa.
Шрі Сута Ґосвамі сказав: Зв’язаного мотузками, наче тварину, Ашваттгаму привели перед Драупаді. Він мовчав, розуміючи, що вчинив найпідліше вбивство. Через жіночу натуру, Драупаді, від природи мавши добру та лагідну вдачу, склала Ашваттгамі шану, яку належить виявляти брахмані.
Significado
Коментар
Aśvatthāmā fue condenado por el propio Señor, y Arjuna lo trató como un delincuente, y no como el hijo de un brāhmaṇa o maestro. Pero cuando fue llevado ante Śrīmatī Draupadī, y aunque ella estaba apesadumbrada por el asesinato de sus hijos y el asesino estaba presente ante ella, Draupadī no pudo retirarle el debido respeto que por lo general se le ofrece a un brāhmaṇa o al hijo de un brāhmaṇa. Esto se debía a su dócil naturaleza de mujer. Las mujeres, como clase, son como niños y, por ende, no tienen la capacidad discriminatoria de un hombre. Aśvatthāmā demostró ser un hijo indigno de Droṇācārya o de un brāhmaṇa, y por esa razón fue condenado por la más grande de las autoridades, el Señor Śrī Kṛṣṇa, y aun así una mujer dócil no pudo retirar su cortesía natural para con un brāhmaṇa.
ПОЯСНЕННЯ: Ашваттгаму засудив Сам Господь, і Арджуна обходився з ним як з мерзотником, а не як із сином брахмани чи вчителя. Але коли Арджуна привів його перед Шріматі Драупаді, вона, дарма що оплакувала вбитих синів і бачила тепер їхнього вбивцю, зі своєї жіночої м’якости не втрималась, щоб не виявити шану, яку зазвичай належить виявляти брахмані чи синові брахмани. За своїми якостями жінки не відрізняються від підлітків, а тому не мають чоловічої здібности розсудливо оцінювати речі. Ашваттгама показав себе негідним імені сина Дроначар’ї чи брахмани, і тому заслужив на осуд від найвищого авторитету, Господа Шрі Крішни, а проте добросерда жінка не змогла втриматись від природного вияву шани до брахмани.
En la familia hindú, incluso hasta la fecha, la mujer le ofrece el debido respeto a la casta brāhmaṇa, por muy caído e infame que un brahma-bandhu sea. Pero los hombres han comenzado a protestar en contra de los brahma-bandhus que nacen en familias de brāhmaṇas buenos, pero que por sus acciones son menos que śūdras.
Жінки з індійських родин, як це заведено, і понині виявляють шану до людей з касти брахман, хоч би які падші й мерзенні брахма-бандгу ті були. Чоловіки, проте, від певного часу почали повставати проти брахма-бандгу — тих, що походять з достойних родин брахман, але у своїх діях нижчі за шудр.
Las palabras específicas que se usan en este śloka son vāma-svabhāvā, «dócil y gentil por naturaleza». Un hombre bueno o una mujer buena aceptan cualquier cosa muy fácilmente, mas un hombre medianamente inteligente, no. Pero, de todos modos, no debemos abandonar nuestra razón y capacidad de discriminación solo para ser gentiles. Uno debe tener una buena capacidad de discriminación para juzgar una cosa por sus méritos. No debemos dejarnos llevar por la naturaleza dócil de una mujer y aceptar con ello algo que no es genuino. Aśvatthāmā puede que sea respetado por una mujer buena, pero eso no significa que él sea igual que un brāhmaṇa genuino.
У цій шлоці вжито слова ва̄ма-свабга̄ва̄, що означає «добра і м’яка з природи». Добрі люди сприймають все легко, чого не сказати про людину середніх розумових здібностей. Проте в будь-якому разі не слід, намагаючись стати добросердим, відмовлятися оцінювати речі й судити про них розважливо. Людина повинна зберігати реалістичний погляд на речі. Не треба, наслідуючи м’якосердих жінок, визнавати несправжнє. Нехай добросерда жінка виявляє Ашваттгамі шану, але це ще не означає, що він є брахмана насправді.