Text 37
ВІРШ 37
Texto
Текст
vāsudevāya dhīmahi
pradyumnāyāniruddhāya
namaḥ saṅkarṣaṇāya ca
ва̄судева̄йа дгімахі
прадйумна̄йа̄ніруддга̄йа
намах̣ сан̇каршан̣а̄йа ча
Palabra por palabra
Послівний переклад
oṁ — la señal del canto de la gloria trascendental del Señor; namaḥ — ofreciéndole reverencias al Señor; bhagavate — a la Personalidad de Dios; tubhyam — a Ti; vāsudevāya — al Señor, el hijo de Vasudeva; dhīmahi — cantemos; pradyumnāya, aniruddhāya y saṅkarṣaṇāya — todos expansiones plenarias de Vāsudeva; namaḥ — respetuosas reverencias; ca — y.
ом̇ — знак оспівування трансцендентної Господньої слави; намах̣ — поклони Господеві; бгаґавате — Богові-Особі; тубгйам — Тобі; ва̄судева̄йа — Господу, синові Васудеви; дгімахі — оспівуймо; прадйумна̄йа, аніруддга̄йа і сан̇каршан̣а̄йа — повні поширення Ва̄судеви; намах̣ — шанобливі поклони; ча—і.
Traducción
Переклад
Cantemos las glorias de Vāsudeva, así como también de Sus extensiones plenarias, Pradyumna, Aniruddha y Saṅkarṣaṇa.
Піднесімо ж усі разом хвалу Ва̄судеві та Його повним поширенням — Прад’юмні, Аніруддзі та Санкаршані.
Significado
Коментар
De acuerdo con el Pañcarātra, Nārāyaṇa es la causa primordial de todas las expansiones de Dios. Estas son: Vāsudeva, Saṅkarṣaṇa, Pradyumna y Aniruddha. Vāsudeva y Saṅkarṣaṇa están en el centro —a la izquierda y a la derecha—, Pradyumna está a la derecha de Saṅkarṣaṇa, y Aniruddha está a la izquierda de Vāsudeva, y así están situadas las cuatro Deidades. A ellas se les conoce como los cuatro edecanes del Señor Śrī Kṛṣṇa.
ПОЯСНЕННЯ: За «Панчаратрою» Нараяна є першопричина всіх поширень Бога — Ва̄судеви, Прад’юмни, Аніруддги і Санкаршани. Ці чотири Божества розміщуються так: Ва̄судева й Санкаршана — посередині, відповідно зліва й справа, Прад’юмна справа від Санкаршани, а Аніруддга зліва од Ва̄судеви. Їх знають як чотирьох ад’ютантів Господа Шрі Крішни.
Este es un himno védico o mantra que comienza con oṁkāra praṇava, y, en consecuencia, el mantra se establece mediante el trascendental proceso del canto, es decir, oṁ namo dhīmahi, etc.
Цей вірш являє собою ведичний гімн, чи мантру, що розпочинається омкара пранавою, і таким чином цю мантру утворює трансцендентна вібрація, а власне, ом̇ намо дгı̄махі...
El significado de esto es que cualquier transacción que se haga, ya sea en el campo del trabajo fruitivo o en el campo de la filosofía empírica, que no esté dirigida en fin de cuentas hacia la comprensión trascendental del Señor Supremo, se considera inútil. Nāradajī ha explicado, por consiguiente, la naturaleza del servicio devocional puro, mediante su experiencia personal en el desarrollo de intimidad entre el Señor y la entidad viviente, desarrollo que se efectúa a través de un proceso gradual de actividades devocionales progresivas. Esa clase de marcha progresiva de devoción trascendental por el Señor culmina con la obtención del amoroso servicio del Señor, lo cual se denomina premã, con diferentes variedades trascendentales denominadas rasas (sabores). Dicho servicio devocional también se ejecuta con formas mixtas, a saber, mezclado con trabajo fruitivo o con especulaciones filosóficas empíricas.
Смисл у тому, що кожне починання, чи то в царині кармічної діяльности, чи емпіричної філософії є марне, якщо не спрямоване на трансцендентне усвідомлення Верховного Господа. Тому Нарададжі, покликаючись на свій власний досвід розвитку близьких стосунків між Господом та живою істотою на шляху поступового вдосконалення діяльности у відданості, пояснив природу бездомісного відданого служіння. Поступовий розвиток трансцендентної відданости Господеві вивершується любовним служінням Йому, яке називають према, вона існує в трансцендентному розмаїтті стосунків, званих расами (смаками). Це віддане служіння виконують також і в змішаних формах: з домішкою діяльности задля насолоди плодами або емпіричних філософських розумувань.
Ahora bien, la pregunta que formularon los grandes ṛṣis encabezados por Śaunaka, en relación con la parte confidencial del logro de Sūta a través del maestro espiritual, se explica aquí mediante el canto de este himno que consta de treinta y tres letras. Y este mantra va dirigido a las cuatro Deidades, es decir, el Señor con Sus expansiones plenarias. La figura central es el Señor Śrī Kṛṣṇa, debido a que las porciones plenarias son Sus asistentes. La parte más confidencial de la instrucción consiste en que uno siempre debe cantar y recordar las glorias del Señor Śrī Kṛṣṇa, la Suprema Personalidad de Dios, junto con Sus diferentes porciones plenarias, expandidas como Vāsudeva, Saṅkarṣaṇa, Pradyumna y Aniruddha. Esas expansiones son las Deidades originales de todas las demás, es decir, viṣṇu-tattva o śakti-tattvas.
Продекламувавши цей гімн, що складається з тридцяти трьох літер, Сута відповідає на запитання великих ріші на чолі з Шаунакою про найпотаємніші осягнення, які даровано йому від духовного вчителя. Мантра звернена до чотирьох Божеств, тобто до Господа з Його повними поширеннями. Головна постать — це Господь Шрі Крішна, бо повні поширення — Його ад’ютанти. Найпотаємніша частина повчання полягає в тому, що слід повсякчасно оспівувати й пам’ятати славу Господа Шрі Крішни, Верховного Бога-Особи, і Його різних повних поширень: Ва̄судеви, Санкаршани, Прад’юмни й Аніруддги. Ці поширення є відначальні Божества усіх інших первоначал, тобто вішну-таттв і шакті-таттв.