Text 27
ВІРШ 27
Texto
Текст
priyaśravasy askhalitā matir mama
yayāham etat sad-asat sva-māyayā
paśye mayi brahmaṇi kalpitaṁ pare
прійаш́равасй аскгаліта̄ матір мама
йайа̄хам етат сад-асат сва-ма̄йайа̄
паш́йе майі брахман̣і калпітам̇ паре
Palabra por palabra
Послівний переклад
tasmin — siendo así; tadā — en ese momento; labdha — obtuve; ruceḥ — gusto; mahā-mate — ¡oh, gran sabio!; priyaśravasi — en el Señor; askhalitā matiḥ — atención ininterrumpida; mama — mía; yayā — mediante la cual; aham — yo; etat — todos esos; sat-asat — burdo y sutil; sva-māyayā — nuestra propia ignorancia; paśye — ve; mayi — en mí; brahmaṇi — el Supremo; kalpitam — es aceptado; pare — en la Trascendencia.
тасмін — так; тада̄ — тоді; лабдга — дістав; ручех̣ — смак; маха̄-мате — о великий мудрецю; прійаш́равасі — до Господа; аскгаліта̄ матіх̣—невідривна увага; мама—моя; йайа̄— якою; ахам — я; етат — усі ці; сат-асат — грубі й тонкі; сва-ма̄йайа̄—зі свого невігластва; паш́йе—побачив; майі— у собі; брахман̣і — Усевишній; калпітам — визнано; паре — в Трансцендентному.
Traducción
Переклад
¡Oh, gran sabio!, en cuanto probé un poco de la Personalidad de Dios, mi atención por oír hablar del Señor se volvió resuelta. Y a medida que mi gusto se desarrollaba, pude comprender que solo por mi ignorancia había aceptado coberturas burdas y sutiles, pues tanto el Señor como yo somos trascendentales.
О великий мудрецю, коли в мені пробудився той смак, я став слухати про Господа з неослабною увагою. І чим далі посилювався мій потяг слухати, тим глибше я усвідомлював, що тільки через власне невігластво ототожнював себе з грубою та тонкою оболонками, — адже і Господь, і я трансцендентні.
Significado
Коментар
La ignorancia propia de la existencia material se asemeja a la oscuridad, y en todas las Escrituras védicas se dice que la Personalidad de Dios se asemeja al sol. Dondequiera que haya luz, no puede haber oscuridad. Oír hablar de los pasatiempos del Señor es de por sí asociación trascendental con el Señor, porque no hay diferencia entre el Señor y Sus trascendentales pasatiempos. Asociarse con la luz suprema es disipar toda ignorancia. Únicamente por ignorancia, el alma condicionada cree equivocadamente que tanto ella como el Señor son producto de la naturaleza material. Pero, de hecho, la Personalidad de Dios y los seres vivientes son trascendentales, y no tienen nada que ver con la naturaleza material. Cuando se elimina la ignorancia y se comprende perfectamente que no existe nada sin la Personalidad de Dios, desaparece entonces la nesciencia. Como el cuerpo burdo y el cuerpo sutil son emanaciones de la Personalidad de Dios, el conocimiento de la luz le permite a uno ocuparlos a ambos en el servicio del Señor. El cuerpo burdo debe ocuparse en actos de servicio al Señor (como traer agua, limpiar el templo o dar reverencias, etc.). El sendero de arcāna, o de adorar al Señor en el templo, implica ocupar el cuerpo burdo en el servicio del Señor. Así mismo, la mente sutil debe ocuparse en oír hablar de los trascendentales pasatiempos del Señor, pensar en ellos, cantar Su nombre, etc. Todas esas actividades son trascendentales. Ninguno de los sentidos burdos o sutiles debe ocuparse de otra manera. Esta realización de actividades trascendentales se logra en virtud de muchísimos años de aprendizaje en el servicio devocional, pero simplemente la atracción amorosa por la Personalidad de Dios, adquirida por oír, tal como se desarrolló en Nārada Muni, es sumamente eficaz.
ПОЯСНЕННЯ: Невігластво матеріального існування порівнюють з темрявою, натомість Бога-Особу всі ведичні писання порівнюють із сонцем. Там, де світло, темряви бути не може. Слухати про ігри Господа саме по собі означає в трансцендентний спосіб спілкуватися з Господом, бо Господь та Його трансцендентні розваги суть невідмінні. Привернутися до верховного світла означає без сліду прогнати морок невігластва. Лише невігластво породжує у зумовленої душі думку, що вона і Господь є утвори матеріальної природи. Насправді як Бог-Особа, так і живі істоти є трансцендентні і не мають нічого спільного з матеріальною природою. Коли ж людина позбувається невігластва і досконало усвідомлює, що поза Богом-Особою нічого не існує, незнання відступає. Побачивши світло, істота стає годна застосувати грубе й тонке тіла в служінні Господу, адже обидва ці тіла постають з Нього. Грубе тіло треба залучити до діяльности в служінні Господеві через арчану, поклоніння Господу в храмі (як ото носити воду, мити храм, кланятись тощо). Тонкий розум, своєю чергою, має слухати описи трансцендентних розваг Господа, думати про них, повторювати Його ім’я і таке інше. Уся ця діяльність — трансцендентна, і всі до єдиного грубі та тонкі чуття мають бути залучені до неї. Усвідомлення цієї трансцендентної діяльности приходить лише по багатьох роках учнівства у відданому служінні, але й просто любовна привабленість до Бога-Особи, як та, що розвинулась була в Наради Муні від слухання, дає надзвичайні наслідки.