Text 14
ВІРШ 14
Texto
Текст
pṛthag dṛśas tat-kṛta-rūpa-nāmabhiḥ
na karhicit kvāpi ca duḥsthitā matir
labheta vātāhata-naur ivāspadam
пр̣тгаґ др̣ш́ас тат-кр̣та-рӯпа-на̄мабгіх̣
на кархічіт ква̄пі ча дух̣стгіта̄ матір
лабгета ва̄та̄хата-наур іва̄спадам
Palabra por palabra
Послівний переклад
tataḥ — de eso; anyathā — aparte; kiñcana — algo; yat — todo lo que; vivakṣataḥ — deseando describir; pṛthak — separadamente; dṛśaḥ — visión; tat-kṛta — reacciona ante esto; rūpa — forma; nāmabhiḥ — mediante nombres; na karhicit — nunca; kvāpi — cualquier; ca — y; duḥsthitā matiḥ — mente oscilante; labheta — gana; vāta-āhata — perturbado por el viento; nauḥ — bote; iva — como; āspadam — lugar.
татах̣—від того; анйатга̄—окреме; кін̃чана—щось; йат— будь-що; вівакшатах̣ — бажаючи описати; пр̣тгак — відокремлене; др̣ш́ах̣ — бачення; тат-кр̣та — наслідок того; рӯпа — форми; на̄мабгіх̣ — іменами; на кархічіт — ніколи; ква̄пі — будь-який; ча — і; дух̣стгіта̄ матіх̣ — хисткий розум; лабгета — досягає; ва̄та-а̄хата — що його жбурляє вітер; наух̣ — човен; іва — ніби; а̄спадам — місце.
Traducción
Переклад
Todo lo que quieras describir que sea de una visión que se aparte del Señor, simplemente reacciona, con diferentes formas, nombres y resultados, de manera de agitar la mente, tal como el viento agita un bote que no tiene un lugar donde apoyarse.
Якщо ти бажаєш описати щось, в чому не видно зв’язку з Господом, це просто стане основою нових різноманітних форм, імен та наслідків і збуджуватиме розум, як вітер розгойдує безпритульного човна.
Significado
Коментар
Śrī Vyāsadeva es el editor de todas las clases de Escrituras védicas, y por eso él ha descrito la comprensión trascendental de diferentes maneras, a saber, mediante las actividades fruitivas, el conocimiento especulativo, el poder místico y el servicio devocional. Además de eso, en sus diversos Purāṇas, él ha recomendado la adoración de muchísimos semidioses con diferentes formas y nombres. El resultado de ello es que la generalidad de la gente está intrigada en cuanto a cómo fijar la mente en el servicio del Señor; ellos siempre están preocupados por encontrar el verdadero sendero de la autorrealización. Śrīla Nāradadeva está recalcando ese defecto en particular de las Escrituras védicas recopiladas por Vyāsadeva y, en consecuencia, está tratando de enfatizar que todo debe describirse en relación con el Señor Supremo, y nadie más. En efecto, nada existe con excepción del Señor. El Señor se manifiesta en diferentes expansiones. Él es la raíz de todo el árbol. Él es el estómago de todo el cuerpo. Verter agua en la raíz es el proceso correcto para regar el árbol, de la misma manera en que alimentar el estómago le suministrará energía a todas las partes del cuerpo. De manera que Śrīla Vyāsadeva no debió haber recopilado ningún otro Purāṇa más que el Bhāgavata Purāṇa, debido a que apartarse de ello ligeramente puede crear estragos en la autorrealización. Si una ligera desviación puede crear un estrago tal, entonces ni hablar de la deliberada expansión de las ideas que están separadas de la Absoluta Verdad y Personalidad de Dios. La parte más defectuosa de la adoración de los semidioses consiste en que crea una concepción definida de panteísmo, lo cual termina desastrosamente en muchas sectas religiosas que van en detrimento del progreso de los principios del Bhāgavatam. Y estos últimos son los únicos que pueden proporcionar la dirección precisa para la autorrealización en una relación eterna con la Personalidad de Dios, por medio del servicio devocional con amor trascendental. El ejemplo del bote que es perturbado por un torbellino es idóneo a este respecto. La desviada mente del panteísta nunca puede llegar a la perfección de la autorrealización, debido a la perturbada condición de la selección del objeto.
ПОЯСНЕННЯ: Шрі В’ясадева був укладачем усього описаного у ведичних писаннях, а отже він описав і різні методи, через які можна досягнути трансцендентного усвідомлення: кармічну діяльність, умоглядне знання, розвиток містичних сил і віддане служіння. Крім того, в різних Пуранах він радив поклонятися численним півбогам, що мають різні форми та імена. Все це призвело до того, що люди заплуталися, не знаючи, як зосередити розум на служінні Господеві, і не можуть знайти спокою в постійних пошуках істинного шляху самоусвідомлення. Шріла Нарададева вказує саме на цю хибу ведичних писань, що їх склав В’ясадева, наголошуючи на тому, що все слід описувати у зв’язку з Верховним Господом — тільки з Ним. Воїстину, не існує нічого крім Господа. Господь проявляє Себе в різних поширеннях. Він — корінь дерева, Він — шлунок тіла. Щоб напоїти дерево вологою, треба полити його корінь, і так само щоб дати енерґію тілові, треба наситити шлунок. Отже, Шрілі В’ясадеві слід було б не складати жодних Пуран, окрім «Бгаґавата Пурани», адже і найменше відхилення від правильного шляху здатне серйозно зашкодити самоусвідомленню. Якщо навіть незначне відхилення може спричинитися до згубного розладу, то годі й казати за умисне написані докладні праці, що містять ідеї, далекі від зв’язку з Абсолютною Істиною, Богом-Особою. Тільки «Бгаґаватам» точно скеровує на віддане служіння в трансцендентній любові, що веде до самоусвідомлення у вічних стосунках з Богом-Особою; у поклонінні ж півбогам найгірше те, що з нього постає чітка концепція пантеїзму, і наслідки того справді катастрофічні, бо виникають різноманітні релігійні секти, що стає перепоною на шляху поступу на засадах «Бгаґаватам». Тут до місця приклад з човном, який носить ураґан. Розум пантеїста, що збочив від істини, весь час неспокійний, безупинно перебираючи об’єктами на поклоніння, і тому пантеїст ніколи не сягає вершини самоусвідомлення.