Text 34
ВІРШ 34
Texto
Текст
gṛha-pālo nirūpitaḥ
sa kathaṁ tad-gṛhe dvāḥ-sthaḥ
sabhāṇḍaṁ bhoktum arhati
ґр̣ха-па̄ло нірӯпітах̣
са катгам̇ тад-ґр̣хе два̄х̣-стгах̣
сабга̄н̣д̣ам̇ бгоктум архаті
Palabra por palabra
Послівний переклад
brāhmaṇaiḥ — por la orden brahmínica; kṣatra-bandhuḥ — los hijos de los kṣatriyas; hi — ciertamente; gṛha-pālaḥ — el perro guardián; nirūpitaḥ — designado; saḥ — él; katham — con qué derecho; tat-gṛhe — en la casa de él (el amo); dvāḥ-sthaḥ — manteniendo en la puerta; sa-bhāṇḍam — en el mismo tarro; bhoktum — comer; arhati — merece.
бра̄хман̣аіх̣ — верствою брахман ; кшатра - бандгух̣ — сини кшатрій; хі — певно; ґр̣ха-па̄лах̣ — сторожові пси; нірӯпітах̣ — визначені ; сах̣ — він ; катгам — на яких підставах ; тат-ґр̣хе — в його (господаря) домі; два̄х̣-стгах̣ — що тримають біля дверей; са-бга̄н̣д̣ам — з того самого горщика; бгоктум — їсти; архаті — заслужив.
Traducción
Переклад
A los descendientes de las órdenes monárquicas se los designa ciertamente como perros guardianes, y deben mantenerse en la puerta. ¿Con qué derecho pueden los perros entrar en la casa y exigir comer con el amo en el mismo plato?
Нащадків царського роду справедливо називають сторожовими псами, і місце їхнє — біля порогу. З якого б то дива собака мав входити у дім і вимагати, щоб йому дозволили їсти разом з господарем?
Significado
Коментар
El inexperto niño brāhmaṇa sabía sin duda que el rey le había pedido agua a su padre y que este no le había respondido. Él trató de justificar la inhospitalidad de su padre de una manera impertinente, propia de un niño inculto. Él no lamentó en absoluto que el rey no fuera bien recibido. Por el contrario, justificó el erróneo acto de una manera característica de los brāhmaṇas de Kali-yuga. Él dijo que el rey era como un perro guardián, por lo cual era incorrecto que entrara en la casa de un brāhmaṇa y pidiera agua de la misma vasija de este. Al perro ciertamente que lo cría su amo, pero eso no significa que el perro va a pretender comer y beber del mismo tarro. Esta mentalidad engreída es la causa de la caída del orden social perfecto, y podemos ver que al comienzo ello fue iniciado por el inexperto hijo de un brāhmaṇa. Así como al perro nunca se le permite entrar en la intimidad del hogar, aunque lo haya criado el amo, así mismo, según Śṛṅgi, el rey no tenía derecho a entrar en la casa de Śamīka Ṛṣi. En opinión del niño, el rey era quien estaba equivocado y no su padre, y de ese modo justificó el silencio de este último.
Нетямущий хлопчик-брахмана певно що дізнався, як цар попрохав у його батька води і не діждався відповіді. Він спробував виправдати негостинність свого батька зухвалими словами, що пасували невихованій дитині. Йому нітрохи не було прикро, що царя не привітали як належить. Навпаки, він подав на виправдання цієї неввічливости пояснення, характерне для брахман Калі-юґи. Він прирівняв царя до сторожового пса, бажаючи сказати, що цар не мав права входити до оселі брахмани і прохати води з його дзбана. Ці зухвалі слова зводились до того, що хоча пан, певно, і дбає за свого собаку, це не означає, що собака має вимагати поїти й годувати себе з посуду господаря. Ця оманна пиха стає причиною занепаду досконалого суспільного устрою, а з «Шрімад-Бгаґаватам» ми дізнаємося, що це почалося з нетямущого сина брахмани. Як пса ніколи не пускають до оселі, в покої, хоча й піклуються про нього, так, згідно з Шрінґою, і цар не мав права входити до оселі Шаміки Ріші. На погляд хлопця, неправий був цар, а не його батько. Так Шрінґі виправдовував те, що його батько не відгукнувся на цареве прохання напитися.