Skip to main content

Text 16

ВІРШ 16

Texto

Текст

rājño hi paramo dharmaḥ
sva-dharma-sthānupālanam
śāsato ’nyān yathā-śāstram
anāpady utpathān iha
ра̄джн̃о хі парамо дгармах̣
сва-дгарма-стга̄нупа̄ланам
ш́а̄сато ’нйа̄н йатга̄-ш́а̄страм
ана̄падй утпатга̄н іха

Synonyms

Послівний переклад

rājñaḥ — del rey o gobernante; hi — ciertamente; paramaḥ — supremo; dharmaḥ — ocupación obligatoria; sva-dharma-stha — aquel que es fiel a su deber prescrito; anupālanam — siempre brindando protección; śāsataḥ — mientras gobierna; anyān — a otros; yathā — de conformidad con; śāstram — disposiciones de las Escrituras; anāpadi — sin peligro; utpathān — personas que van por el mal camino; iha — de hecho.

ра̄джн̃ах̣  —  царя чи керівника; хі  —  певно; парамах̣  —  найвищий; дгармах̣  —  обов’язок; сва-дгарма-стга  —  вірного визначеному обов’язкові; анупа̄ланам  —  що завжди захищає; ш́а̄сатах̣  —  правлячи; анйа̄н  —  інших; йатга̄  —  згідно з; ш́а̄страм  —  вказівками писань; ана̄паді  —  коли немає небезпеки; утпатга̄н  —  тих, хто відхиляється; іха  —  як правило.

Translation

Переклад

El supremo deber que tiene el rey gobernante es el de brindarles plena protección a las personas que obedecen las leyes, y castigar a aquellas que, en épocas ordinarias, cuando no hay ninguna emergencia, se apartan de las ordenanzas de las Escrituras.

Найвищий обов’язок царя й правителя    —    у всьому захищати тих, хто живе за законом, і карати тих, хто за нормальних обставин і без нагальної потреби йде проти наказів священних писань.

Purport

Коментар

SIGNIFICADO: En las Escrituras se hace mención de la āpad-dharma, o la ocupación obligatoria en momentos de acontecimientos extraordinarios. Se dice que, en ocasiones, el gran sabio Viśvāmitra tuvo que vivir de comer carne de perro, al verse en cierta situación peligrosa extraordinaria. En casos de emergencia se puede permitir que alguien viva de comer la carne de toda clase de animales, pero eso no significa que deban existir mataderos fijos para alimentar a los que comen animales, ni que ese sistema deba ser fomentado por el Estado. Nadie debe tratar de vivir de comer carne en tiempos ordinarios, simplemente para satisfacer el paladar. Si alguien lo hace, el rey o gobernante debe castigarlo por entregarse a un disfrute bajo.

У писаннях є згадка про апад-дгарму, тобто про обов’язки людей за екстремальних обставин. Відомо, що великий мудрець Вішвамітра, опинившись у надзвичайно небезпечному становищі, був змушений живитись собачатиною. За екстремальних обставин людині дозволено вживати в їжу м’ясо будь-яких тварин, однак це не означає, що в державі, та ще й під крилом уряду, для м’ясоїдів має працювати мережа боєн. Ніхто не має права їсти м’ясо за нормальних обставин, просто на догоду язику. Того, хто вдається до цієї грубої насолоди, цар чи правитель обов’язково має покарати.

Las Escrituras tienen disposiciones metódicas para diferentes personas dedicadas a diferentes ocupaciones obligatorias, y aquel que las sigue se dice que es sva-dharma-stha, o fiel en sus deberes prescritos. En el Bhagavad-gītā (18.48) se aconseja que uno no abandone sus ocupaciones obligatorias prescritas, ni siquiera si estas no siempre son perfectas. Esa clase de sva-dharma puede ser violada en casos de emergencia, si uno se ve forzado por las circunstancias, mas no se puede violar en tiempos ordinarios. El jefe del Estado tiene que asegurarse de que el seguidor del sva-dharma no cambie este, sea lo que fuere, y debe brindarle plena protección a dicho seguidor. El infractor es susceptible de ser castigado en términos del śāstra, y el rey tiene el deber de vigilar que todo el mundo siga estrictamente su ocupación obligatoria, tal como se prescribe en la Escritura.

Для людей будь-якого фаху в писаннях встановлені певні правила, і того, хто їх додержує, називають сва-дгарма-стга, тобто вірним своєму визначеному обов’язкові. «Бгаґавад- ґіта» (18.48) радить не облишати своїх обов’язків, навіть якщо вони мають якісь вади. Йти проти сва-дгарми дозволяється тільки у виключних випадках, за екстремальних умов, але в повсякденному житті переступати їх не можна. Керівник держави покликаний стежити, щоб ніхто не зраджував сва- дгармі, хоч би які були визначені обов’язки людини, і всіляко захищати послідовників сва-дгарми. Порушників слід карати відповідно до приписів шастр, а обов’язок царя    —    стежити, щоб кожний твердо виконував свої обов’язки у згоді з писаннями.