Text 6
ВІРШ 6
Texto
Текст
loko hy apriya-darśanaḥ
ukthena rahito hy eṣa
mṛtakaḥ procyate yathā
локо хй апрійа-дарш́анах̣
уктгена рахіто хй еша
мр̣таках̣ прочйате йатга̄
Palabra por palabra
Послівний переклад
yasya — cuyo; kṣaṇa — un momento; viyogena — mediante la separación; lokaḥ — todos los universos; hi — ciertamente; apriya-darśanaḥ — todo parece desfavorable; ukthena — por la vida; rahitaḥ — estando desprovisto de; hi — ciertamente; eṣaḥ — todos estos cuerpos; mṛtakaḥ — cuerpos muertos; procyate — están designados; yathā — como si fuera.
йасйа — що з Ним; кшан̣а — хвиля; війоґена — розлукою; локах̣ — усі всесвіти; хі — певно; апрійа-дарш́анах̣ — все відштовхує; уктгена — життям; рахітах̣ — позбавлений; хі — певно; ешах̣ — всі ці тіла; мр̣таках̣ — і трупи; прочйате — названі; йатга̄ — наче.
Traducción
Переклад
Acabo de perderlo a Él, de quien estar separado por un momento convertiría a todos los universos en algo desfavorable y vacío, como cuerpos sin vida.
Я втратив Його, навіть мить чиєї відсутности перетворює усі всесвіти на прикру пустку і робить їх схожими на тіло без життя.
Significado
Коментар
En verdad, para un ser viviente no hay nadie más querido que el Señor. El Señor, mediante innumerables partes integrales, se expande en svāṁśa y vibhinnāṁśa. Paramātmā es la parte svāṁśa del Señor, mientras que las partes vibhinnāṁśa son los seres vivientes. Así como el ser viviente es el factor importante del cuerpo material, pues sin el ser viviente el cuerpo material carece de valor, así mismo sin Paramātmā el ser viviente no tiene statu quo. De igual manera, Brahman y Paramātmā no tienen locus standi sin el Supremo Señor Kṛṣṇa. Esto se explica a fondo en el Bhagavad-gītā. Todos ellos están interrelacionados entre sí, es decir, son factores interdependientes; así pues, en última instancia el Señor es el summum bonum y, por ende, el principio vital de todo.
Насправді для живої істоти немає нікого дорожчого за Господа. Господь поширює Себе у незліченні невід’ємні частки свамша і вібгіннамша. Параматма — це частка Господа розряду свамша, а частки розряду вібгіннамша — це живі істоти. Жива істота — головне начало у матеріальному тілі, тому що без неї тіло нічого не варте, і, аналогічно, без Параматми жива істота сама по собі не має ніякого буття. І Брахман та Параматма без Верховного Господа Крішни теж не мають локус станди*. Це положення докладно з’ясоване у «Бгаґавад-ґіті». Усі ці чинники взаємопов’язані, тобто взаємозалежні. Отож, у кінцевім підсумку Господь є суммум бонум; Він — начало, що дає життя всьому сущому.
* локус станди (лат.) — точка опори (прим. пер.).