Skip to main content

Text 27

ВІРШ 27

Texto

Текст

sitātapatra-vyajanair upaskṛtaḥ
prasūna-varṣair abhivarṣitaḥ pathi
piśaṅga-vāsā vana-mālayā babhau
ghano yathārkoḍupa-cāpa-vaidyutaiḥ
сіта̄тапатра-вйаджанаір упаскр̣тах̣
прасӯна-варшаір абгіваршітах̣ патгі
піш́ан̇
ґа-ва̄са̄ вана-ма̄лайа̄ бабхгу
ґгано йатга̄ркод̣упа-ча̄па-ваідйутаіх̣

Synonyms

Послівний переклад

sita-ātapatra — sombrilla blanca; vyajanaiḥ — con un abanico cāmara; upaskṛtaḥ — siendo servido por; prasūna — flores; varṣaiḥ — por las lluvias; abhivarṣitaḥ — siendo así cubierto; pathi — en el camino; piśaṅga-vāsāḥ — mediante ropa amarilla; vana-mālayā — mediante las guirnaldas de flores; babhau — así se volvió; ghanaḥ — nube; yathā — como si; arka — el sol; uḍupa — la luna; cāpa — el arco iris; vaidyutaiḥ — por el relámpago.

сіта - а̄тапатра  —  білий парасоль  ; вйаджанаіх̣  —  віялом-чамарою; упаскр̣тах̣—що Йому слугували; прасӯна—квітами; варшаіх̣  —  потоками; абгіваршітах̣  —  так вкритий; патгі— на дорозі; піш́ан̇ґа-ва̄са̄х̣—жовте вбрання; вана-ма̄лайа̄—   квітковою ґірляндою; бабгау—так зробилося; ґганах̣—  хмара; йатга̄  —  наче; арка  —  сонце; уд̣упа  —  місяць; ча̄па  —  райдуга; ваідйутаіх̣  —  блискавкою.

Translation

Переклад

Mientras el Señor desfilaba por el camino público de Dvārakā, una sombrilla blanca le protegía la cabeza de los rayos del sol. Blancos abanicos cāmara se movían en semicírculos, y lluvias de flores caían sobre el camino. Su ropa amarilla y Sus guirnaldas de flores hacían ver como si una nube oscura estuviera rodeada simultáneamente por el sol, la luna, el relámpago y el arco iris.

Як Господь ішов головною вулицею Двараки, над Його головою, захищаючи від сонця, тримали білий парасоль. Віяла з білих пер окреслювали в повітрі півкола, а на дорогу спадав дощ з квіткових пелюсток. Вбраний у жовті шати і прикрашений квітковими ґірляндами, Господь здавався темною хмарою, навколо якої одночасно з’явилися сонце, місяць, блискавиці та веселка.

Purport

Коментар

SIGNIFICADO: El sol, la luna, el arco iris y el relámpago no aparecen en el cielo simultáneamente. Cuando hay sol, la luz de la Luna se vuelve insignificante, y si hay nubes y un arco iris, el relámpago no se manifiesta. El color del cuerpo del Señor es tal como el de una nube nueva del monzón. Aquí se dice que Él es como una nube. La sombrilla blanca que tiene sobre la cabeza es como el sol. El movimiento del abanico de pelos es como la luna. Las lluvias de flores son como las estrellas. Su ropa amarilla es como el arco iris. Así que todas estas actividades del firmamento, siendo factores cuya simultaneidad es imposible, no pueden conciliarse mediante la comparación. El ajuste solo es factible cuando pensamos en la potencia inconcebible del Señor. El Señor es todopoderoso, y en Su presencia cualquier cosa imposible puede hacerse realidad, por medio de Su energía inconcebible. Pero la situación que se creó en la ocasión en que Él pasaba por los caminos de Dvārakā era hermosa, y no se la podía comparar con nada mas, fuera de la descripción de los fenómenos naturales.

Сонце, місяць, райдуга і блискавка ніколи не з’являються в небі водночас. Коли на небі сонце, місячного світла не видно, а якщо на небі хмари та райдуга, в ньому не може бути блискавки. Тіло Господа такого кольору, як у сезон дощів дощова хмара, яка щойно затягла небо. У вірші Господа порівняно до хмари. Білий парасоль у Нього над головою порівняно до сонця. Рухи віяла, зробленого з хвоста яка, порівняно до місяця. Квіти, що ними осипали Господа, порівняно до зірок, а Його жовте вбрання до райдуги. Всього того не можна побачити водночас, а тому цього не можна поєднувати і в порівнянні    —    поєднати таке можна тільки коли мова йде про незбагненну енерґію Господа. Господь є всемогутній, і за Його присутности Його незбагненні енерґії роблять все неможливе можливим. Йдучи вулицями Двараки, Він був такий гарний, що порівняти Його надавалося тільки з явищами природи.