Text 20
ВІРШ 20
Texto
Текст
uttama-śloka-cetasām
kauravendra-pura-strīṇāṁ
sarva-śruti-mano-haraḥ
уттама-ш́лока-четаса̄м
кауравендра-пура-стрін̣а̄м̇
сарва-ш́руті-мано-харах̣
Palabra por palabra
Послівний переклад
anyonyam — entre sí; āsīt — hubo; sañjalpaḥ — conversación; uttama-śloka — el Supremo, a quien se lo alaba mediante poesía selecta; cetasām — de aquellos cuyos corazones están absortos de esa manera; kaurava-indra — el rey de los Kurus; pura — capital; strīṇām — todas las damas; sarva — todos; śruti — los Vedas; manaḥ-haraḥ — atractiva para la mente.
анйонйам — між собою; а̄сіт — була; сан̃джалпах̣ — розмові; уттама-ш́лока — Всевишній, кого прославляють у вишуканих віршах; четаса̄м — тих, чиє серце заповнене цим; каурава-індра — цар Куру; пура — столиця; стрін̣а̄м — усіх жінок; сарва — всі; ш́руті — Веди; манах̣-харах̣ — те, що приваблює розум.
Traducción
Переклад
Absortas en las trascendentales cualidades del Señor, de quien se canta con poesía selecta, las damas que estaban en las azoteas de todas las casas de Hastināpura comenzaron a hablar de Él. Esa conversación era más atractiva que los himnos de los Vedas.
Поринувши в думки про трансцендентні якості Господа, що Його оспівують у вишуканих віршах, жінки на дахах будинків Хастінапури стали говорити про Нього, і ті розмови були привабливіші за гімни з Вед.
Significado
Коментар
En el Bhagavad-gītā se dice que la meta de todas las Escrituras védicas es la Personalidad de Dios Śrī Kṛṣṇa. En efecto, las glorias del Señor se describen en Escrituras tales como los Vedas, el Rāmāyaṇa y el Mahābhārata. Y en el Bhāgavatam se las menciona específicamente en relación con el Señor Supremo. Por lo tanto, mientras en la capital de los reyes de la dinastía Kuru las damas que se hallaban en las azoteas de las casas hablaban del Señor, su conversación era más placentera que los himnos védicos. Todo lo que se cante en alabanza al Señor es śruti-mantra. Ṭhākura Narottama dāsa, uno de los ācāryas de la Gauḍīya-sampradāya, compuso unas canciones en idioma bengalí sencillo. Y Ṭhākura Viśvanātha Cakravartī, otro muy erudito ācārya de la misma sampradāya, ha aprobado las canciones de Ṭhākura Narottama dāsa, diciendo que son iguales que los mantras védicos. Y esto se debe al tema de las mismas. El lenguaje es intrascendente, pero el tema es importante. En las damas, que estaban todas absortas en el Señor y Sus acciones, se desarrolló la conciencia de la sabiduría védica, por la gracia del Señor. Y, en virtud de ello, aunque dichas damas puede que no fueran eruditas muy entendidas en sánscrito o algo por el estilo, aun así todo lo que hablaban era más atractivo que los himnos védicos. A veces, los himnos védicos de los Upaniṣads están dirigidos al Señor Supremo indirectamente. Pero las conversaciones de las damas hablaban directamente del Señor, y por eso al corazón le resultaban más placenteras. Las conversaciones de las damas parecían ser más valiosas que las bendiciones de los eruditos brāhmaṇas.
У «Бгаґавад-ґіті» сказано, що мета всієї ведичної літератури — пізнати Верховного Бога-Особу Шрі Крішну. Насправді Веди, «Рамаяна» і «Махабгарата» та інші подібні писання не містять нічого, крім опису слави Господа. І серед усіх писань, що оспівують Верховного Господа, перед веде «Бгаґаватам». Тому коли жінки на дахах будинків у столиці царів роду Куру зняли мову про Господа, їхні розмови були чудовіші за всі слова з Вед. Господа оспівують шруті- мантри. Один з ачарій Ґаудія-сампрадаї, Тгакура Нароттама даса, складав пісні на простому бенґалі, однак Тгакура Вішванатга Чакраварті, інший визначний ачар’я цієї сампрадаї, відзначав, що пісні Тгакури Нароттами даси практично невідмінні від мантр. Чому? Тому що вони оспівують те саме, що й Веди. Неістотно, якою мовою вони написані — важливо, про що в них ідеться. Жінки, поглинуті думками про діяння Господа, Його милістю осягнули ведичну мудрість. Ці жінки не були великі знавці санскриту абощо, а проте розмови їхні вабили більше за гімни Вед. Ведичні гімни, що в Упанішадах, іноді вказують на Верховного Господа непрямо. Жінки Хастінапури розмовляли безпосередньо про Господа і тільки про Нього, а тому їхні розмови тішили серце набагато більше. Ті жіночі розмови, було видно, важили більше, ніж благословення вчених брахман.