Skip to main content

TEXT 14

TEXT 14

Texto

Текст

satataṁ kīrtayanto māṁ
yatantaś ca dṛḍha-vratāḥ
namasyantaś ca māṁ bhaktyā
nitya-yuktā upāsate
сататам̇ кı̄ртайанто ма̄м̇
йатанташ́ ча др̣д̣га-врата̄х̣
намасйанташ́ ча ма̄м̇ бгактйа̄
нітйа-йукта̄ упа̄сате

Synonyms

Послівний переклад

satatam — siempre; kīrtayantaḥ — cantando; mām — acerca de Mí; yatantaḥ — esforzándose plenamente; ca — también; dṛḍha-vratāḥ — con determinación; namasyantaḥ — ofreciendo reverencias; ca — y; mām — a Mí; bhaktyā — con devoción; nitya-yuktāḥ — dedicados perpetuamente; upāsate — adoran.

сататам—завжди; кı̄ртайантах̣—оспівуючи; ма̄м—Мене; йатантах̣—гаряче прагнучи; ча—також; др̣д̣га-врата̄х̣—рішуче; намасйантах̣—пропонуючи шанобливі поклони; ча—також; ма̄м—Мені; бгактйа̄—у відданості; нітйа-йукта̄х̣—безупинно зайняті; упа̄сате—поклоняються.

Translation

Переклад

Siempre cantando Mis glorias, esforzándose con gran determinación y postrándose ante Mí, estas grandes almas Me adoran perpetuamente con devoción.

Завжди оспівуючи Мою славу, схиляючись у шані переді Мною, цілеспрямовано скеровуючи свої зусилля, ці великі душі постійно поклоняються Мені з любов’ю та відданістю.

Purport

Коментар

No se puede fabricar un mahātmā estampándole un sello a un hombre ordinario. Las características propias de un mahātmā se describen aquí: el mahātmā siempre está dedicado a cantar las glorias del Supremo Señor Kṛṣṇa, la Personalidad de Dios. Él no tiene ninguna otra ocupación. Él siempre está dedicado a la glorificación del Señor. En otras palabras, él no es un impersonalista. Cuando se habla de glorificación, hay que glorificar al Señor Supremo, alabando Su santo nombre, Su forma eterna, Sus cualidades trascendentales y Sus extraordinarios pasatiempos. Uno tiene que glorificar todas esas cosas; por lo tanto, un mahātmā está apegado a la Suprema Personalidad de Dios.

ПОЯСНЕННЯ: Маха̄тму не можна виробити, просто навісивши цей ярлик на пересічну людину. Тут наведено його ознаки: маха̄тма̄ постійно оспівує славу Кр̣шн̣и, Верховного Бога-Особи. В нього нема інших справ. Він завжди прославляє Господа. Іншими словами, він не імперсоналіст. Прославляти Господа означає вихваляти Його святе ім’я, Його одвічну форму, Його трансцендентні якості і Його надзвичайні ігри та розваги. Маха̄тма̄ прославляє все це, тобто він прив’язаний до Верховного Бога-Особи.

A aquel que está apegado al aspecto impersonal del Señor Supremo, el brahma-jyotir, no se lo describe como mahātmā en el Bhagavad-gītā. A él se lo describe de otra manera en el próximo verso. El mahātmā siempre está dedicado a diferentes actividades del servicio devocional, tal como se describe en el Śrīmad-Bhāgavatam, oyendo hablar de Viṣṇu y cantando acerca de Él, no de un semidiós o de un ser humano. Eso es devoción: śravaṇaṁ kīrtanaṁ viṣṇoḥ, y smaraṇam, recordándolo a Él. Esa clase de mahātmā tiene la firme determinación de conseguir al final la compañía del Señor Supremo en cualquiera de los cinco rasas trascendentales. Para lograr ese éxito, él pone todas las actividades —las mentales, las físicas y las vocales, todo— al servicio del Señor Supremo, Śrī Kṛṣṇa. Eso se denomina plena conciencia de Kṛṣṇa.

Згідно з Бгаґавад-ґı̄тою того, хто прихильний до безособистісного вияву Верховного Господа, брахмаджйоті, не можна вважати маха̄тмою. Про таких людей мова йде в наступному вірші. Маха̄тма̄ завжди поглинутий різноманітною діяльністю у відданому служінні, як це описано в Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам: він слухає про Вішн̣у та оспівує лише Його, а не якогось напівбога або людську істоту. Ось що таке відданість: ш́раван̣ам̇ кı̄ртанам̇ вішн̣ох̣ і смаран̣ам — стан, за якого людина постійно пам’ятає про Нього. Такий маха̄тма̄ непохитно прагне досягти, врешті-решт, спілкування з Верховним Господом в одній з п’яти трансцендентних рас. Для цього всю свою діяльність, свої розум, тіло й голос, — все, що у нього є, він присвячує служінню Верховному Господеві, Ш́рı̄ Кр̣шн̣і. Це і є цілковите усвідомлення Кр̣шн̣и.

En el servicio devocional hay ciertas actividades que se llaman «determinadas», tales como el ayuno en ciertos días, como el undécimo día de la Luna, ekādaśī, y el día de la aparición del Señor. Todas esas reglas y regulaciones las presentan los grandes ācāryas para aquellos que verdaderamente están interesados en ganarse la compañía de la Suprema Personalidad de Dios en el mundo trascendental. Los mahātmās, las grandes almas, observan estrictamente todas esas reglas y regulaciones, y, en consecuencia, es seguro que conseguirán el resultado deseado.

У відданому служінні існує певна визначена діяльність, така, як піст у деякі дні, наприклад, на одинадцятий день після молодика та місяця вповні, ека̄даші, та на день явлення Господа. Всі ці правила та приписи великі а̄ча̄рйі пропонують тим, хто дійсно бажає досягти спілкування з Верховним Богом-Особою у трансцендентному світі. Маха̄тми, великі душі, суворо дотримуються всіх правил і приписів, і вони, безумовно, досягають бажаної мети.

Como se describe en el segundo verso de este capítulo, el servicio devocional no solo es sencillo, sino que además se puede ejecutar alegremente. Uno no tiene que someterse a ninguna austeridad o penitencia severa. Se puede llevar esta vida en medio del servicio devocional, bajo la guía de un maestro espiritual experto, y en cualquier posición, ya sea como casado, como sannyāsī o como brahmacārī; en cualquier posición y en cualquier parte del mundo se puede llevar a cabo ese servicio devocional que se le presta a la Suprema Personalidad de Dios, y de ese modo llegar a ser realmente un mahātmā, una gran alma.

Як було описано в другому вірші цієї глави, віддане служіння Господеві не тільки легке само по собі, але й приносить людині радість і щастя. Немає потреби накладати на себе суворі покути й дотримуватись аскези. Людина може просто прожити це життя у відданому служінні Господеві під керівництвом досвідченого духовного вчителя, залишаючись тим, ким вона є — сімейною людиною, саннйа̄сı̄ або брахмача̄рı̄, де завгодно і за будь-якого становища вона може віддано служити Верховному Богові-Особі й стати маха̄тмою — великою душею.