TEXT 4
TEXT 4
Texto
Текст
pravadanti na paṇḍitāḥ
ekam apy āsthitaḥ samyag
ubhayor vindate phalam
праваданті на пан̣д̣іта̄х̣
екам апй а̄стгітах̣ самйаґ
убгайор віндате пгалам
Palabra por palabra
Послівний переклад
sāṅkhya — estudio analítico del mundo material; yogau — trabajo que se hace como servicio devocional; pṛthak — diferente; bālāḥ — los poco inteligentes; pravadanti — dicen; na — nunca; paṇḍitāḥ — los eruditos; ekam — en uno; api — aunque; āsthitaḥ — estando situado; samyak — completo; ubhayoḥ — de ambos; vindate — disfruta; phalam — el resultado.
са̄н̇кгйа—аналітичне вивчення матеріального світу; йоґау—діяльність у відданому служінні; пр̣тгак—прекрасно; ба̄ла̄х̣—менш розумні; праваданті — кажуть; на — ніколи; пан̣д̣іта̄х̣ — освічені; екам—в одному; апі—навіть; а̄стгітах̣—перебуває; самйак—повний; убгайох̣—обох; віндате—насолоджується; пгалам—плід.
Traducción
Переклад
Solo los ignorantes hablan del servicio devocional [karma-yoga] como algo diferente del estudio analítico del mundo material [sāṅkhya]. Aquellos que verdaderamente son eruditos dicen que aquel que se consagra bien a uno de estos senderos obtiene los resultados de ambos.
Лише невігласи кажуть, що віддане служіння (карма-йоґа) відрізняється від аналітичного вивчення матеріального світу (са̄н̇кгйı̄). Мудрі кажуть, що той, хто досягає успіху на одному з цих шляхів, смакує плоди обох.
Significado
Коментар
El objetivo del estudio analítico del mundo material es el de encontrar el alma de la existencia. El alma del mundo material es Viṣṇu, o la Superalma. El servicio devocional que se le presta al Señor implica servicio a la Superalma. Un proceso es el de encontrar la raíz del árbol, y el otro es el de regarla. El verdadero estudiante de la filosofía sāṅkhya encuentra la raíz del mundo material, Viṣṇu, y luego, con conocimiento perfecto, se dedica al servicio del Señor. Por lo tanto, en esencia no hay diferencia entre los dos, porque la meta de ambos es Viṣṇu. Aquellos que no conocen el fin último dicen que los propósitos del sāṅkhya y del karma-yoga no son iguales, pero aquel que es erudito conoce la meta unificadora de estos diferentes procesos.
Мета аналітичного вивчення матеріального світу полягає у тому, щоб виявити душу всього сущого. Душа матеріального світу — це Вішн̣у, або Наддуша. Віддане служіння Господу включає в себе служіння Наддуші. Один шлях — шукати і знаходити коріння дерева, а другий — поливати ці корені. Той, хто по- справжньому вивчає філософію са̄н̇кгйі, знаходить корінь матеріального світу, Вішн̣у, і потім, сповнившись духовного знання, віддає себе служінню Господеві. Таким чином, по суті, немає різниці між цими двома шляхами, тому що мета їх обох — Вішн̣у. Ті, хто не знає вищої мети, кажуть, що са̄н̇кгйа і карма-йоґа мають різні цілі, але мудрий знає про спільну мету двох шляхів.