TEXT 13
TEXT 13
Texto
Текст
mucyante sarva-kilbiṣaiḥ
bhuñjate te tv aghaṁ pāpā
ye pacanty ātma-kāraṇāt
мучйанте сарва-кілбішаіх̣
бгун̃джате те тв аґгам̇ па̄па̄
йе пачантй а̄тма-ка̄ран̣а̄т
Palabra por palabra
Послівний переклад
yajña-śiṣṭa — de comida que se toma después de la ejecución de un yajña; aśinaḥ — los que comen; santaḥ — los devotos; mucyante — se liberan; sarva — toda clase de; kilbiṣaiḥ — de los pecados; bhuñjate — disfrutan; te — ellos; tu — pero; agham — graves pecados; pāpāḥ — pecadores; ye — esos; pacanti — preparan comida; ātma-kāraṇāt — para el disfrute de los sentidos.
йаджн̃а-ш́ішт̣а—їжі, яку споживають після виконання йаджн̃и; аш́інах̣—їдоки; сантах̣—віддані; мучйанте—звільнюються; сарва—усі різновиди; кілбішаіх̣—усіх різновидів; бгун̃джате—насолоджуючись; те—вони; ту—але; аґгам—тяжкі гріхи; па̄па̄х̣—грішники; йе—ті; пачанті—готують їжу; а̄тма-ка̄ран̣а̄т—для чуттєвої втіхи.
Traducción
Переклад
Los devotos del Señor se liberan de toda clase de pecados, porque ingieren comida que primero se ha ofrecido en sacrificio. Los demás, que preparan comidas solo para el disfrute personal de los sentidos, en verdad comen únicamente pecados.
Віддані Господа очищуються від усіх гріхів, споживаючи їжу, спочатку запропоновану Йому в жертву. Ті ж, що готують лише задля власної чуттєвої насолоди — воістину споживають один лише гріх.
Significado
Коментар
Los devotos del Señor Supremo, o las personas en estado de conciencia de Kṛṣṇa, reciben el nombre de santas[1], y siempre están enamorados del Señor, tal como se describe en la Brahma-saṁhitā (5.38): premāñjana-cchurita-bhakti-vilocanena santaḥ sadaiva hrdayeṣu vilokayanti. Como los santas tienen siempre un pacto de amor con la Suprema Personalidad de Dios, Govinda (el dador de todos los placeres), o Mukunda (el dador de la liberación), o Kṛṣṇa (la persona supremamente atractiva), no pueden aceptar nada sin ofrecérselo primero a la Persona Suprema. Por consiguiente, dichos devotos siempre celebran yajñas en las diferentes formas del servicio devocional, tales como śravaṇam, kīrtanam, smaraṇam, arcanam, etc., y esas ejecuciones de yajñas siempre los mantienen apartados de toda clase de contaminaciones producto de la asociación pecaminosa en el mundo material. Los demás, que preparan comidas para la complacencia personal o la complacencia de los sentidos, además de ser ladrones, también son consumidores de toda clase de pecados. ¿Cómo puede alguien ser feliz si es tanto ladrón como pecador? No es posible que lo sea. Por lo tanto, para que la gente se vuelva feliz en todos los aspectos, debe enseñársele a realizar el sencillo proceso de saṅkīrtana-yajña, con plena conciencia de Kṛṣṇa. De lo contrario, no puede haber paz ni felicidad en el mundo.
Відданих Верховного Господа, або людей в свідомості Кр̣шн̣и, називають сантами, і вони, як це описано в Брахма-сам̇гіті (5.38), завжди сповнені любові до Господа: према̄н̃джана-ччгуріта-бгакті-вілочанена сантах̣ садаіва хр̣дайешу вілокайанті. Між сантами та Верховним Богом-Особою Ґовіндою (який дарує всі насолоди), або Мукундою (який дарує звільнення), або Кр̣шн̣ою (всеприваблюючою особою) завжди існують любовні взаємини, й санти не можуть прийняти щось, спочатку не запропонувавши це Верховній Особі. Тому такі віддані постійно здійснюють йаджн̃и різними способами відданого служіння: кı̄ртанам, смаран̣ам, арчанам й ін., і це рятує їх від різноманітного забруднення, що виникає внаслідок гріховних зв’язків у матеріальному світі. Решта ж, готуючи страви для себе, тобто для задоволення своїх чуттів, є не лише злодії, але ще й споживають різноманітні гріхи. Чи може бути щасливим злодій і грішник? Це неможливо. Щоб стати повністю щасливими, людям слід навчитись виконувати неважку сан̇кı̄ртану-йджн̃у, цілком усвідомивши Кр̣шн̣у. В протилежнім випадку спокій та щастя на Землі неможливі.