TEXT 27
TEXT 27
Texto
Текст
dhruvaṁ janma mṛtasya ca
tasmād aparihārye ’rthe
na tvaṁ śocitum arhasi
дгрувам̇ джанма мр̣тасйа ча
тасма̄д апаріха̄рйе ’ртге
на твам̇ ш́очітум архасі
Palabra por palabra
Послівний переклад
jātasya — de aquel que ha nacido; hi — indudablemente; dhruvaḥ — un hecho; mṛtyuḥ — muerte; dhruvam — también es un hecho; janma — nacimiento; mṛtasya — de los muertos; ca — también; tasmāt — por consiguiente; aparihārye — de aquello que es inevitable; arthe — en lo que respecta a; na — no; tvam — tú; śocitum — lamentarse; arhasi — merece.
джа̄тасйа—того, хто народився; хі—неодмінно; дгрувах̣—факт; мр̣тйух̣—смерть; дгрувам—це також факт; джанма—народження; мр̣тасйа—мертвого; ча—також; тасма̄т—тому; апаріха̄рйе—того, що неминуче; артге—по суті; на—не; твам—ти; ш́очітум— тужити; архасі—повинен.
Traducción
Переклад
Aquel que ha nacido, es seguro que va a morir, y, después de morir, es seguro que uno volverá a nacer. Por consiguiente, en el ineludible desempeño de tu deber, no debes lamentarte.
Той, хто народився, обов’язково помре, і той, хто вмер, обов’язково народиться знову. Тому, неухильно виконуючи свій обов’язок, не сумуй.
Significado
Коментар
Uno tiene que nacer de acuerdo con las actividades que ha realizado en la vida. Y, después de terminar un período de actividades, se tiene que morir, para volver a nacer y comenzar el siguiente período. De ese modo gira el ciclo del nacimiento y la muerte, fase tras fase, sin liberación. Este ciclo del nacimiento y la muerte no respalda, sin embargo, el asesinato, la matanza de animales y la guerra innecesaria. Pero, al mismo tiempo, la violencia y la guerra son factores inevitables en la sociedad humana, para mantener la ley y el orden.
Діяльність людини визначає умови її народження в наступному житті. Після закінчення одного періоду діяльності вона вмирає, щоб народитись для іншого. Таким чином, людина обертається у коловороті народження й смерті і не знаходить свободи. Однак, такий кругообіг народження й смерті не узаконює непотрібні вбивства, існування боєнь або війни. Але водночас для підтримування закону й порядку війни та насильство неминучі в людському суспільстві.
La batalla de Kurukṣetra, que ocurriría por la voluntad del Supremo, era un evento inevitable, y es deber de un kṣatriya pelear por la causa justa. ¿Por qué había este de sentir temor o acongojarse ante la muerte de sus parientes, si estaba cumpliendo con su deber legítimo? Él no merecía tener que romper la ley y, con ello, quedar sometido a las reacciones de los actos pecaminosos, a los que tanto les temía. Por el hecho de eludir el cumplimiento de su deber genuino no sería capaz de impedir la muerte de sus parientes, y se vería degradado por haber seleccionado un modo de actuar equivocado.
Битва на Курукшетрі з волі Всевишнього була невідворотною, і обов’язок кшатрійі — битись за праве діло. Чого б Арджуні страхатись смерті родичів та сумувати за ними, якщо він виконує свій прямий обов’язок? У данім випадку він не порушує закону, і його дії не матимуть негативних наслідків, яких він так остерігався. Якби Арджуна ухилився від виконання свого обов’язку, все одно він не зміг би врятувати своїх родичів від смерті, а вибір неправильного шляху привів би його до занепаду.