Skip to main content

TEXT 19

TEXT 19

Texto

Текст

yo mām evam asammūḍho
jānāti puruṣottamam
sa sarva-vid bhajati māṁ
sarva-bhāvena bhārata
йо ма̄м евам асаммӯд̣го
джа̄на̄ті пурушоттамам
са сарва-від бгаджаті ма̄м̇
сарва-бга̄вена бга̄рата

Palabra por palabra

Послівний переклад

yaḥ — cualquiera que; mām — a Mí; evam — así pues; asammūḍhaḥ — sin duda; jānāti — conoce; puruṣa-uttamam — la Suprema Personalidad de Dios; saḥ — él; sarva-vit — el conocedor de todo; bhajati — rinde servicio devocional; mām — a Mí; sarva-bhāvena — en todos los aspectos; bhārata — ¡oh, hijo de Bharata!

йах̣—кожний, хто; ма̄м—Мене; евам—так; асаммӯд̣гах̣—без сумніву; джа̄на̄ті—знає; пуруша-уттамам—Верховного Бога-Особу; сах̣—Він; сарва-віт—той, хто знає все; бгаджаті—виявляє віддане служіння; ма̄м—Мені; сарва-бга̄вена—з усякого погляду; бга̄рата—син Бгарати.

Traducción

Переклад

Todo aquel que, sin dudar, Me conoce como la Suprema Personalidad de Dios, es el conocedor de todo. En consecuencia, él se dedica por entero a prestarme servicio devocional, ¡oh, hijo de Bharata!

Кожен, хто знає Мене як Верховного Бога-Особу і не сумнівається в цьому, вже пізнав усе, і тому він беззастережно віддається любовному служінню Мені, о сину Бгарати.

Significado

Коментар

Existen muchas especulaciones filosóficas acerca de la posición constitucional de las entidades vivientes y la Suprema Verdad Absoluta. Ahora, en este verso, la Suprema Personalidad de Dios explica claramente que todo aquel que sabe que el Señor Kṛṣṇa es la Persona Suprema, es en realidad el conocedor de todo. El conocedor imperfecto sigue tan solo especulando acerca de la Verdad Absoluta, pero el conocedor perfecto, sin perder su valioso tiempo, se dedica directamente al proceso de conciencia de Kṛṣṇa, el servicio devocional del Señor Supremo. A todo lo largo del Bhagavad-gītā se recalca este hecho a cada paso. Y aun así hay muchísimos comentaristas testarudos del Bhagavad-gītā que consideran que la Suprema Verdad Absoluta y las entidades vivientes son una misma y única cosa.

Є чимало філософських теорій щодо справжнього, природного становища живих істот і Верховної Абсолютної Істини. В цьому вірші Верховний Бог-Особа чітко роз’яснює, що кожен, хто знає Господа Кр̣шн̣у як Верховну Особу, фактично знає все. Людину, яка не володіє таким знанням, приваблюють власні розумування про Абсолютну Істину, тоді як той, хто володіє досконалим знанням, не марнує дорогоцінного часу і безпосередньо звертається до свідомості Кр̣шн̣и, до відданого служіння Верховному Господеві. В Бгаґавад-ґı̄ті щоразу підкреслюється це, однак, ще є чимало впертих коментаторів Бгаґавад-ґı̄ти, які ототожнюють Верховну Абсолютну Істину з живими істотами.

El conocimiento védico se denomina śruti: aquello que se aprende por oír. Uno debe de hecho recibir el mensaje védico de labios de autoridades tales como Kṛṣṇa y Sus representantes. Aquí Kṛṣṇa señala todo muy bien, y uno debe oír lo que expone esta fuente. El simple hecho de oír como los cerdos no basta; uno debe ser capaz de entender a las autoridades. No se trata de simplemente especular de un modo académico. Se debe oír de una manera sumisa esto que dice el Bhagavad-gītā: que esas entidades vivientes siempre están subordinadas a la Suprema Personalidad de Dios. Todo aquel que sea capaz de entender eso —según la Suprema Personalidad de Dios, Śrī Kṛṣṇa—, conoce el propósito de los Vedas; nadie más lo conoce.

Ведичне знання називають ш́руті, тобто знання, що його сприймають на слух. Людина повинна сприйняти це ведичне послання від таких авторитетів, як Кр̣шн̣а або Його представники. Тут Кр̣шн̣а чітко з’ясовує всі суттєві питання, і до Його слів варто дослухатись. Але просто слухати, як це роблять свині — замало, треба ще й зрозуміти все це за допомогою авторитетів. Слід відмовитись од суто теоретичних розумувань і смиренно слухати, що про живу істоту каже Бгаґавад-ґı̄та̄, і усвідомлювати, що жива істота завжди підлегла Верховному Богові-Особі. Кожен, хто зрозуміє це, — згідно з тим, що сказав Верховний Бог-Особа, Ш́рı̄ Кр̣шн̣а, — знає суть Вед, їхнє призначення, для інших Веди — це прихована тайна.

La palabra bhajati es muy significativa. En muchos lugares, la palabra bhajati se emplea en relación con el servicio del Señor Supremo. Si una persona está dedicada al servicio devocional del Señor con plena conciencia de Kṛṣṇa, se debe saber que ella ha entendido todo el conocimiento védico. En el paramparā vaiṣṇava se dice que, si uno está dedicado al servicio devocional de Kṛṣṇa, entonces no hay necesidad de ningún otro proceso espiritual para entender a la Suprema Verdad Absoluta. Ya uno ha llegado al punto de la comprensión, porque está dedicado al servicio devocional del Señor. Uno ha concluido todos los procesos preliminares de la comprensión. Pero si después de especular por cientos de miles de vidas, alguien no llega al punto de entender que Kṛṣṇa es la Suprema Personalidad de Dios y que uno tiene que entregarse a Él, toda la especulación que ha hecho durante esos muchos años y vidas, ha sido una inútil pérdida de tiempo.

Тут дуже важливим є слово бгаджаті. Це слово вживають у багатьох випадках, і воно виражає ідею служіння Верховному Господеві. Якщо людина віддається любовному служінню Господеві й сповнена свідомості Кр̣шн̣и, слід вважати, що вона опанувала все ведичне знання. В парампарі ваішн̣ав сказано, що той, хто присвятив себе відданому служінню Кр̣шн̣і, не має потреби вдаватись ще до якогось іншого духовного способу пізнання Верховної Абсолютної Істини. Така людина вже досягла призначення людського життя, бо вподобала віддане служіння Господеві. Вона вже перевершила всі попередні етапи духовного усвідомлення. Але якщо жива істота, мудруючи протягом сотень тисяч життів, не збагнула головного, того, що Кр̣шн̣а є Верховний Бог-Особа, і що кожен повинен вручити себе Йому, — то всі її роздуми впродовж стількох років і життів — даремна трата часу.