TEXT 29

Texto

Текст

samaṁ paśyan hi sarvatra
samavasthitam īśvaram
na hinasty ātmanātmānaṁ
tato yāti parāṁ gatim

самам̇ паш́йан хі сарватра
самавастгітам ı̄ш́варам
на хінастй а̄тмана̄тма̄нам̇
тато йа̄ті пара̄м̇ ґатім̇

Palabra por palabra

Послівний переклад

samam — igualmente; paśyan — viendo; hi — ciertamente; sarvatra — en todo lugar; samavasthitam — igualmente situadas; īśvaram — la Superalma; na — no; hinasti — se degrada; ātmanā — por la mente; ātmānam — el alma; tataḥ — entonces; yāti — llega a; parām — el trascendental; gatim — destino.

самам — однаково; паш́йан — бачачи; хі — неодмінно; сарватра— скрізь; самавастгітам—того, що однаково розташований; ı̄ш́варам — Наддушу; на — не; хінасті — деґрадує; а̄тмана̄ — розумом; а̄тма̄нам—душа; татах̣—тоді; йа̄ті—досягає; пара̄м—трансцендентного; ґатім—призначення.

Traducción

Переклад

Aquel que ve que la Superalma está presente de la misma manera en todas partes, en cada ser viviente, no se degrada por la mente. De ese modo, él se dirige al destino trascendental.

Той, хто бачить, що Наддуша однаково присутня скрізь, у кожній живій істоті, — того не покидає розум. Так він наближається до трансцендентної мети.

Significado

Коментар

La entidad viviente, al aceptar su existencia material, ha quedado en una posición diferente a la que tiene en su existencia espiritual. Pero si uno entiende que el Supremo se encuentra en todas partes en Su manifestación Paramātmā, es decir, si uno puede ver la presencia de la Suprema Personalidad de Dios en cada cosa viviente, no se degrada a sí mismo con una mentalidad destructiva, y, en consecuencia, avanza gradualmente hacia el mundo espiritual. Por lo general, la mente está adicta a procesos para complacer los sentidos; pero cuando la mente gira hacia la Superalma, uno se vuelve adelantado en lo referente a la comprensión espiritual.

Жива істота, потрапивши до матеріального існування, перебуває в становищі, відмінному од того, яке вона мала в духовному світі. Але, зрозумівши, що Всевишній перебуває скрізь як Парама̄тма̄, тобто, якщо в усьому живому вона бачить присутність Верховного Бога-Особи, то вона не занепадає внаслідок властивого розуму руйнівного способу мислення, а поступово наближається до духовного світу. Розум людини, взагалі, схильний занадто думати про чуттєві насолоди, — такою є його природа, — але коли він звертається до Наддуші, людина досягає високого ступеня на шляху духовного усвідомлення.