TEXTS 18-19
TEXTS 18-19
Texto
Текст
tathā mānāpamānayoḥ
śītoṣṇa-sukha-duḥkheṣu
samaḥ saṅga-vivarjitaḥ
татга̄ ма̄на̄пама̄найох̣
шı̄тошн̣а-сукга-дух̣кгешу
самах̣ сан̇ґа-віварджітах̣
santuṣṭo yena kenacit
aniketaḥ sthira-matir
bhaktimān me priyo naraḥ
сантушт̣о йена кеначіт
анікетах̣ стгіра-матір
бгактіма̄н ме прійо нарах̣
Palabra por palabra
Послівний переклад
samaḥ — igual; śatrau — a un enemigo; ca — también; mitre — a un amigo; ca — también; tathā — así; māna — en el honor; apamānayoḥ — y el deshonor; śīta — en el frío; uṣṇa — calor; sukha — felicidad; duḥkheṣu — y aflicción; samaḥ — ecuánime; saṅga-vivarjitaḥ — libre de toda asociación; tulya — igual; nindā — en la difamación; stutiḥ — y la fama; maunī — callado; santuṣṭaḥ — satisfecho; yena kenacit — con cualquier cosa; aniketaḥ — sin tener residencia; sthira — fija; matiḥ — determinación; bhakti-mān — ocupado en la devoción; me — por Mí; priyaḥ — querido; naraḥ — un hombre.
самах̣—рівний; ш́атрау—до ворога; ча—також; мітре—до друга; ча—також; татга̄—так; ма̄на—в честі; апама̄найох̣—і безчесті; ш́ı̄та—в холоді; ушн̣а—спеці; сукга—щасті; дух̣кгешу—і нещасті; самах̣—врівноважений; сан̇ґа-віварджітах̣—вільний від будь- якого поганого спілкування; тулйа—однаковий; нінда̄—наклеп; стутіх̣ — репутація; маунı̄ — мовчазний; сантушт̣ах̣ — задоволений; йена кеначіт—усім; анікетах̣—той, хто не має місця проживання; стгіра—укріплений; матіх̣—в рішучості; бгакті-ма̄н— той, хто присвятив себе служінню Господу; ме—Мені; прійах̣—дорогий; нарах̣—людина.
Traducción
Переклад
Aquel que es igual con amigos y enemigos, que mantiene la ecuanimidad en medio del honor y el deshonor, el calor y el frío, la felicidad y la aflicción, la fama y la infamia, que siempre está libre de relaciones contaminantes, que siempre es callado y se satisface con cualquier cosa, a quien no lo preocupa ninguna residencia, que está fijo en el plano del conocimiento y que está dedicado al servicio devocional, esa clase de persona es muy querida por Mí.
Той, хто однаково ставиться до друзів і ворогів, залишається врівноваженим у шані й ганьбі, за спеки й холоду, в щасті й нещасті, славі й неславі, хто вільний від спілкування, яке забруднює, хто ніколи не говорить даремно і всім задоволений, хто не турбується про житло для себе, укріпився в знанні й присвятив себе відданому служінню — той дуже дорогий Мені.
Significado
Коментар
El devoto siempre está libre de todas las malas compañías. A veces uno es alabado, y a veces uno es difamado; esa es la naturaleza de la sociedad humana. Pero un devoto siempre es trascendental a la fama y la infamia artificiales, y a la felicidad o a la aflicción artificiales. Él es muy paciente. Él no habla de nada más que de lo que trate de Kṛṣṇa; por ende, se dice que es callado. «Callado» no significa que uno no debe hablar; callado significa que uno no debe hablar tonterías. Uno debe hablar solo de cosas esenciales, y para el devoto la conversación más esencial que existe es la de hablar en beneficio del Señor Supremo. El devoto es feliz en todas las condiciones; a veces puede que tenga comida muy sabrosa, y a veces no, pero él permanece satisfecho. Y a él no lo preocupa en qué lugar va a residir. Puede que a veces viva bajo un árbol, y a veces en un gran palacio; él no está atraído a ninguno de los dos. Se dice que él es fijo, porque él está fijo en su determinación y en su conocimiento. Puede que encontremos cierta repetición en las descripciones de las cualidades de un devoto, pero ello es solo para ilustrar el hecho de que el devoto tiene que adquirir todas esas cualidades. Sin buenas cualidades no se puede ser un devoto puro. Y harāv abhaktasya kuto mahad-guṇāḥ: alguien que no es devoto no tiene buenas cualidades. Aquel que quiere ser reconocido como devoto, debe cultivar las buenas cualidades. Claro que, él no se esfuerza por adquirir esas cualidades de alguna otra manera que no sea dedicándose al proceso de conciencia de Kṛṣṇa y al servicio devocional, lo cual lo ayuda automáticamente a cultivarlas.
Відданий ніколи не підпадає впливові поганого товариства. Інколи людину вихваляють, а іноді гудять — такою є природа людського суспільства. Відданий же завжди трансцендентний щодо штучної слави й ганьби, щастя й страждань. Він дуже терплячий. Все, що він говорить, пов’язане з Кр̣шн̣ою, і тому його називають мовчазним. Це не означає, що він не повинен говорити, радше, він не повинен вести порожніх балачок. Треба говорити лише про істотне, а найістотніша розмова для відданих — це бесіда про Верховного Господа. Відданий щасливий за будь-яких умов. Іноді він їсть дуже смачні страви, а буває що й ні, але він задоволений в обох випадках. Також не турбується він про побутові блага. Іноді він може жити під деревом, а іноді — в розкішному приміщенні, але ні те, ні інше не приваблює його. Його називають непохитним, бо він укріпився в своїй рішучості й знанні. Ми можемо знайти деякі повторення в описі якостей відданого, але це робиться на те, щоб наочно показати, яких рис характеру повинен набути відданий. Якщо людина не матиме гарних якостей, вона не зможе стати чистим відданим. Нара̄в абгактасйа куто махад-ґун̣а̄х̣ — «невідданий позбавлений чеснот». Якщо хтось хоче, щоб його вважали відданим, він повинен розвивати в собі позитивні якості. Але це не означає, що йому слід докладати до цього надмірних зусиль — діяльність в свідомості Кр̣шн̣и й віддане служіння допомагають розвинути ці якості.