Text 4
4
Devanagari
Деванагарі
ध्याने स्म नो दर्शितं त उपासकानाम् ।
तस्मै नमो भगवतेऽनुविधेम तुभ्यं
योऽनादृतो नरकभाग्भिरसत्प्रसङ्गै: ॥ ४ ॥
Text
Текст
dhyāne sma no darśitaṁ ta upāsakānām
tasmai namo bhagavate ’nuvidhema tubhyaṁ
yo ’nādṛto naraka-bhāgbhir asat-prasaṅgaiḥ
дгйа̄не сма но дарш́ітам̇ та упа̄сака̄на̄м
тасмаі намо бгаґавате ’нувідгема тубгйам̇
йо ’на̄др̣то нарака-бга̄ґбгір асат-прасан̇ґаіх̣
Synonyms
Послівний переклад
tat — the Supreme Personality of Godhead, Śrī Kṛṣṇa; vā — or; idam — this present form; bhuvana-maṅgala — O You who are all-auspicious for all the universes; maṅgalāya — for the sake of all prosperity; dhyāne — in meditation; sma — as it were; naḥ — unto us; darśitam — manifested; te — Your; upāsakānām — of the devotees; tasmai — unto Him; namaḥ — my respectful obeisances; bhagavate — unto the Personality of Godhead; anuvidhema — I perform; tubhyam — unto You; yaḥ — which; anādṛtaḥ — is neglected; naraka-bhāgbhiḥ — by persons destined for hell; asat-prasaṅgaiḥ — by material topics.
тат — Верховний Бог-Особа, Шрі Крішна; ва̄ — чи; ідам — ось ця форма; бгувана-ман̇ґала — о Ти, що даруєш благо всім усесвітам; ман̇ґала̄йа — задля повного процвітання; дгйа̄не — в медитації; сма — як було; нах̣ — нам; дарш́ітам — проявив; те — Твоїх; упа̄сака̄на̄м — відданих; тасмаі — Йому; намах̣ — шанобливі поклони; бгаґавате — Богові-Особі; анувідгема — виконую; тубгйам — Тебе; йах̣ — що; ана̄др̣тах̣ — нехтуваний; нарака-бга̄ґбгіх̣ — тими, кому судилося піти до пекла; асат-прасан̇ґаіх̣ — матеріальними предметами.
Translation
Переклад
This present form, or any transcendental form expanded by the Supreme Personality of Godhead, Śrī Kṛṣṇa, is equally auspicious for all the universes. Since You have manifested this eternal personal form upon whom Your devotees meditate, I therefore offer my respectful obeisances unto You. Those who are destined to be dispatched to the path of hell neglect Your personal form because of speculating on material topics.
Ця Твоя форма, як і всі інші трансцендентні форми, в які поширює Себе Верховний Бог-Особа, Шрі Крішна, дарує благо всім усесвітам. Ти явив мені цей вічний особистісний образ, на який медитують Твої віддані, і я шанобливо схиляюся перед Тобою. Тільки ті, кому судилося піти до пекла, не шанують цей образ, тому що їх поглинають думки про матеріальні речі.
Purport
Коментар
Regarding the personal and impersonal features of the Supreme Absolute Truth, the personal forms exhibited by the Lord in His different plenary expansions are all for the benediction of all the universes. The personal form of the Lord is also worshiped in meditation as Supersoul, Paramātmā, but the impersonal brahmajyoti is not worshiped. Persons who are addicted to the impersonal feature of the Lord, whether in meditation or otherwise, are all pilgrims to hell because, as stated in Bhagavad-gītā (12.5), impersonalists simply waste their time in mundane mental speculation because they are addicted more to false arguments than to reality. Therefore, the association of the impersonalists is condemned herewith by Brahmā.
ПОЯСНЕННЯ: Якщо розглянути різницю між особистісним і безособистісним аспектами Верховної Абсолютної Істини, то стає зрозумілим, що особистісні форми, які Господь проявляє у Своїх довершених поширеннях, дарують благо усім всесвітам. Особистісному образу Господа поклоняються також і в медитації на Параматму, Наддушу. Натомість безособистісне сяйво брахмаджйоті ніколи не становить об’єкт поклоніння. Ті, хто медитує на безособистісний аспект Господа чи якось інакше проявляє свою прив’язаність до цього аспекту, — це паломники до пекла. Адже в «Бгаґавад-ґіті» (12.5) сказано, що імперсоналісти більше прив’язані до беззмістовний суперечок, ніж до дійсності, і тому просто марнують свій час на матеріалістичні умоглядні розумування. З огляду на це Брахма тут засуджує товариство імперсоналістів.
All the plenary expansions of the Personality of Godhead are equally potent, as confirmed in the Brahma-saṁhitā (5.46):
Всі довершені поширення Бога-Особи наділені однаковою могутністю, що підтверджує «Брахма-самхіта» (5.46):
dīpāyate vivṛta-hetu-samāna-dharmā
yas tādṛg eva hi ca viṣṇutayā vibhāti
govindam ādi-puruṣaṁ tam ahaṁ bhajāmi
діпа̄йате вівр̣та-хету-сама̄на-дгарма̄
йас та̄др̣ґ ева хі ча вішн̣утайа̄ вібга̄ті
ґовіндам а̄ді-пурушам̇ там ахам̇ бгаджа̄мі
The Lord expands Himself as the flames of a fire expand one after another. Although the original flame, or Śrī Kṛṣṇa, is accepted as Govinda, the Supreme Person, all other expansions, such as Rāma, Nṛsiṁha and Varāha, are as potent as the original Lord. All such expanded forms are transcendental. In the beginning of Śrīmad-Bhāgavatam it is made clear that the Supreme Truth is eternally uncontaminated by material touch. There is no jugglery of words and activities in the transcendental kingdom of the Lord. All the Lord’s forms are transcendental, and such manifestations are ever identical. The particular form of the Lord exhibited to a devotee is not mundane, even though the devotee may retain material desire, nor is it manifest under the influence of material energy, as is foolishly considered by the impersonalists. Impersonalists who consider the transcendental forms of the Lord to be products of the material world are surely destined for hell.
Господь поширює Свої форми одну за одною так само, як вогонь, від якого одне за одним запалюють інші багаття. Хоча первісне полум’я, тобто Шрі Крішну, визнають за Верховну Особу, Ґовінду, всі інші поширення, як оце Рама, Нрісімха чи Вараха, мають таку саму могутність, як і первинний Господь. Всі ці похідні форми трансцендентні. На самому початку «Шрімад-Бгаґаватам» з’ясовує, що Верховна Істина вічно чиста і вільна від скверни матерії. У трансцендентному царстві Господа немає ніякої облуди, ні в словах, ні в діях. Всі Господні форми трансцендентні і тотожні між собою. Образ, який Господь являє Своєму відданому, не має нічого спільного з матерією, навіть якщо сам відданий ще має матеріальні бажання. Такий образ вільний від впливу матеріальної енерґії, всупереч безглуздим уявленням імперсоналістів. Імперсоналісти, які вважають трансцендентні форми Господа породженням матеріального світу, безсумнівно, прокладають собі шлях у пекло.